Міжслов'янська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжслов'янська мова
Меджусловјански језык
Medžuslovjanski jezyk
міжслов'янський прапор
міжслов'янський прапор
Поширена в: слов'янські країни
Носії: близько 200-500
Писемність: латиниця, кирилиця
Класифікація: штучна мова
Час розходження: 1665
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 isv

Міжслов'я́нська мо́ва (Меджусловјански језык, Medžuslovjanski jezyk) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб бути зрозумілим засобом спілкування для слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови. За основу взято ідею модернізації староцерковнослов'янської мови.

Цю мову вперше описано під назвою руська мова в книзі хорватського священика Юрія Крижанича, «Грамати́чно Иска̂занје об Ру́ском Јези́ку»[1] (приблизно 1665 рік), а пізніше в XIX–XX ст. міжслов'янську мову розробляли інші лінгвісти, наприклад, Ян Геркель, Божидар Раїч, Матія Маяр Зильський, Іґнац Гошек. Сьогодні існують два активні лінгвопроекти, слов'янскі (slovianski) та новослов'янскі (novoslovienskij), які разом мають близько 200–500 носіїв.

Орфографія[ред.ред. код]

Для написання застосовують як кирилицю, так і латинку:

Латинка 'a b c č d ď/dj e (ě/ie) f g h i j k l ľ/lj m n ň/nj o p r ř/rj s š t ť/tj u v y z ž
Кирилиця а б ц ч д дь е (ѣ) ф г х и ј к л ль м н нь о п р рь с ш т ть у в ы з ж
Вимова (МФА) ɑ
a
b ts d dj

ɟ
ɛ
e
ʲɛ
ʲe
f ɡ
h
ɦ
x i
ɪ
ɨ
j
ʲ
k l lj

ʎ
m n nj

ɲ
o
ɔ
p r rj

s ʂ
ʃ
t tj

c
u v
ʋ
i
ɪ
ɨ
z ʐ
ʒ

Приклад[ред.ред. код]

Кирилиця[ред.ред. код]

Меджусловјански је језык, которы Словјаны из разных народов користајут абы комуниковати с собоју. То је можливо, ибо словјански језыки сут односително свезана група језыков: знанје једного језыка обычно је достаточно, жебы имети сурову идеју, о чем је текст на каком-будь другом словјанском језыку. Чрез веки, Словјаны научили се договарьати се с својими суседами посредством простых, импровизованых наречеј. Једночасно, подобность словјанских језыков надыхала језыковедов и иных до творьенја универсалного словјанского језыка, разумливого дльа всех Словјанов. Сред них находијут се славны црковнословјански језык из 9. столетја, как и многи ини пројекты од 16. столетја до днес, публиковани под назвами как «всесловјански», «меджусловјански», «новословјански», «обчесловјански» или просто «словјански», все основјени на тых самых предположенјах и чрез то близ идентични.

Латинка[ред.ред. код]

Medžuslovjanski je jezyk, kotory Slovjany iz raznyh narodov koristajut aby komunikovati s soboju. To je možlivo, ibo slovjanski jezyki sut odnositelno svezana grupa jezykov: znanje jednogo jezyka obyčno je dostatočno, žeby imeti surovu ideju, o čem je tekst na kakom-buď drugom slovjanskom jezyku. Črez veki, Slovjany naučili se dogovařati se s svojimi susedami posredstvom prostyh, improvizovanyh narečej. Jednočasno, podobnosť slovjanskih jezykov nadyhala jezykovedov i inyh do tvořenja universalnogo slovjanskogo jezyka, razumlivogo dľa vseh Slovjanov. Sred nih nahodijut se slavny crkovnoslovjanski jezyk iz 9. stoletja, kak i mnogi ini projekty od 16. stoletja do dnes, publikovani pod nazvami kak «vseslovjanski», «medžuslovjanski», «novoslovjanski», «občeslovjanski» ili prosto «slovjanski», vse osnovjeni na tyh samyh predpoloženjah i črez to bliz identični.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]