Мізинська стоянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Малюнки браслетів, знайдених у Мезині
Мезинський браслет із ікла мамута на національній монеті України

Мі́зинська стоя́нка— археологічна пам'ятка пізнього палеоліту. Тут знайдено перший у світі ансамбль музичних інструментів.

Ім'ям мізинської стоянки названа культура східного гравету — мізинська культура. Археологи також класифікують культуру як ранню мадленську культуру.

Розташована на Сіверщині, поблизу села Мізин (Коропський район, Чернігівська область). Датується близько 18 000 років до Р. Х.

Історія відкриття[ред.ред. код]

Восени 1907 року на подвір'ї козака Кошеля з села Мізин було знайдено якісь великі кістки. Новина швидко поширилася і зацікавила археологів. Як з'ясувалося згодом, тут знаходилося поселення давніх людей (кроманьйонців доби пізнього палеоліту). За сторічний період досліджень археологи відкопали п'ять круглих жител діаметром близько семи метрів і площею до 25-ти квадратних метрів. Ці куполоподібні житла були схожі на «чуми» північних народів: вони були споруджені з дерев'яних жердин, вкритих шкірами тварин, а ззовні обкладені тваринними кістками та рогами. Поблизу них знаходилися місця обробки каменю та кісток.

Крім житлових і господарських споруд на цій території знайдено чимало оригінальних високохудожніх виробів з бивня мамота: скульптури-ідоли, стилізовані жіночі статуетки, фігурки тварин, пташок, браслети, прикрашені орнаментами. Один із браслетів вкритий першим відомим зображенням меандру, інший — вкритий першим відомим свастичним зображенням. Геометричні орнаменти, виконані червоною вохрою і глибоким різьбленням на кістках мамута. Вважається, що браслети були виготовлені із прямих пластин ікла мамута, що були зігнуті у невідомий спосіб.

Безцінною знахідкою на Мізинській стоянці є дивні вироби з кісток (також з орнаментом), що являють собою музичні інструменти, які застосовувалися для супроводу танців. До так званих звучних інструментів належить також «шумлячий» мізинський набірний браслет, який складається з п'яти окремих незамкнених кілець. Це своєрідні кастаньєти, які поки що є єдиним свідченням про наявність танців у палеолітичній культурі Східної Європи. Тут же було знайдено і згодом розшифровано прадавні графічні записи музики, тобто тогочасні ноти. Цю дивовижну музику понад 20-тисячолітньої давнини вже кілька років можна чути у виконанні чернігівського військового оркестру Північного оперативного командування Збройних Сил України.

Стоянка була заселена в зимовий час, тут активно полювали на звіра.

Сім років життя (1954-1961) присвятив дослідженню Мізинської стоянки відомий український археолог Шовкопляс Іван Гаврилович. Результати тривалих дсліджень підсумував у монографії "Мезинская стоянка". - Киев : Наук. думка, 1965.

Досліджувалася Ф. К. Вовком, Л. X. Чикаленком, В. Є. Куриленком та ін.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Стоянки кам'яної доби в Україні
Розділи: Археологія

Межиріцька стоянкаМізинська стоянкаКирилівська стоянкаКоролевська стоянкаКіїк-КобаШан-кобаЛука Врублевецька