Міклошич Франьо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міклошич Франьо
Franz von Miklosich (Dauthage, 1853).jpg
Франьо Міклошич
Інші імена Франц Міклошич
Народився 20 листопада 1813(1813-11-20)
Помер 7 березня 1891(1891-03-07) (77 років)
Підданство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність словенець
Діяльність мовознавець, громадський діяч
Відомий мовознавець
Титул граф

Франьо (Франц) Міклошич (нім. Franz von Miklosich, *20 листопада 1813, Радомерщак - †7 березня 1891, Відень) — словенський, австрійський мовознавець. Вважається основоположником школи порівняльно-історичного вивчення граматики слов'янських мов, одним з найвизначніших представників славістики XIX століття.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Радомерщак поблизу Лютомера в Нижній Штирії (сучасна Словенія). Навчався в гімназіях Вараждина, Маріборa. Отримав ступінь доктора філософії в університеті Ґраца, де деякий час викладав; переїхав до Відня, став доктором юриспруденції. Незабаром повністю присвятив себе вивченню слов'янських мов. Працював у Віденській бібліотеці під керівництвом Ерне Копітар.

Першою значною науковою працею Ф.Міклошича був коментар до "Порівняльної граматики ..." Франца Боппа про зв'язки санскриту зі слов'янськими мовами.
1848 року ненадовго включився в політичне життя (голова віденського суспільства «Словенія», співзасновник програми «Об'єднана Словенія», депутат верхньої палати австрійського парламенту).
1849 року став на чолі щойно створеної кафедри слов'янських мов Віденського університету. З 1851 р. академік Віденської АН. У 1854-55 рр.. - ректор університету.

Фундаментальна праця Ф.Міклошича "Порівняльна граматика слов'янських мов", тт. 1-4, опублікований в 1852-75 рр..; Пізніше тт. 1 і 3 були повністю перероблені, вийшли другим виданням відповідно 1879, 1876 рр. Крім слов'янських мов, досліджував романські, албанську, грецьку, циганську, брав участь у створенні літературної словенської мови.

За працю, заслуги перед науковим товариством Франьо Міклошич отримав титул графа, почесне громадянство м. Лютомера.
З 1882 року у Віденському університеті учнем Франьо Міклошича був мовознавець, педагог, визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини Степан Смаль-Стоцький (у якого 1885 року габілітувався).
Контактував з українським церковним, громадсько-політичним діячем, одним із засновників Головної Руської Ради Михайлом Малиновським.

Підтримав з Павелом Йозефом Шафариком Івана Борисикевича, Рудольфа Моха, Михайла Куземського, Івана Федоровича, Григорія Шашкевича, які протестував проти рішення Аґенора Ґолуховського (старшого) в 1859 р. про введення латинської азбуки в українське письмо[1] (було скасоване 1861 р.).[2]

Доробок[ред.ред. код]

  • Lexicon linguae Slovenicae veteris dialecti, Vindobonae 1850 лат.
  • Vergleichende Grammatik der slavischen Sprachen. 1. Lautenlehre, Wien 1852 (1879); Stammbildungslehre, Wien 1875. 3. Wortbildungslehre, Wien 1876 4. Syntx, Wien 1868-1874 нім.
  • Vergleichende Formenlehre der slavischen Sprachen, Wien 1856 нім.
  • Die Sprache der Bulgaren in Siebenbrgen / / DAWW 8, 1856, S. 105-146 нім.
  • Die Bildung der slavischen Personennamen, 1860 нім.
  • Lexicon Palaeuslovenico-graeco-latinum, Vindobonae 1862 - 65 нім.
  • Die Legende vom hl. Cyrillus, Wien 1870 нім.
  • Geschichte der Lautbezeichnung im Bulgarischen, Wien 1883 нім.
  • Monumenta Serbica Spectantia Historiam Serbiae, Bosniae, Ragusii, 1858 лат.
  • Etymologisches Wrterbuch der slavischen Sprachen), Wien 1886 нім.
  • ber die Mundarten und Wanderungen der Zigeuner Europas, 12 частини, 1872 - 80 нім.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. І.Дуда. Ґолуховський Агенор // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.  — ISBN 966-528-197-6. — Т. 1: А-Й. — 2004. — 696 c. с.451
  2. В.Барна, Є.Паньків. Азбучна війна // Тернопільський енциклопедичний словник / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — Т. 1–4.  — ISBN 966-528-197-6. — Т. 1: А-Й. — 2004. — 696 c. с.30