Мікмаки (індіанці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мікмаки

Мікмаки (англ. Mi'kmaq, фр. Micmacs чи, рідше, фр. Micmaques, мікмакською мовою - Mi’kmaq / Mi’gmaq) - індіанський народ на сході Канади, один з алгонкінських народів.

Мікмаки живуть у Квебеку та Новому Брансвіку (біля затоки Шальор), Новій Шотландії, острові Принца Едварда та у провінції Ньюфаундленд і Лабрадор.

Історія[ред.ред. код]

Кілька століть тому мікмаки були кочівниками. Вони годувалися полюванням, рибною ловлею та збиранням ягід. Жили у вігвамах.

З утворенням французької колонії Акаді (1604), почалася торгівля і співробітництво поміж колоністами та мікмаками. Католицьким місіонерам вдалося охрестити вождя Мембарту (Membertou) та його родину. Після 1710 року, коли Акаді відійшла до Великої Британії, мікмаки вели війну проти англійців. У 1725-1779 роках мікмаки підписали кілька мирних угод з Англією. Проте, британські колоністи части конфіскували їхні землі без компенсації

Сьогодення[ред.ред. код]

Чисельність мікмаків - 20 000 осіб. Приблизно третина з них (переважно, старші люди) все ще вживає мікмакську мову. Більшість мікмаків частіше за все говорить англійською. У Новій Шотландії жовтень оголошено « місяцем мікмакської історії ».

Рік Кількість мікмаків Джерело
1500      4,500 Estimation
1600      3,000 Estimation
1700      2,000 Estimation
1750      3,000 Estimation
1800      3,100 Estimation
1900      4,000 Census
1940      5,000 Census
1960      6,000 Census
1972      9,800 Census
1998    15,000 SIL
2006    20,000 Census

Посилання[ред.ред. код]