Міколас Сляжявічус
| Міколас Сляжявічус | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 26 грудня 1918 — 12 березня 1919 | |||
| Попередник: | Аугустінас Вольдемарас | ||
| Наступник: | Пранас Довідайтіс | ||
| |||
| 12 квітня — 6 жовтня 1919 | |||
| Попередник: | Пранас Довідайтіс | ||
| Наступник: | Ернястас Галванаускас | ||
| |||
| 15 червня — 17 грудня 1926 | |||
| Попередник: | Ляонас Бістрас | ||
| Наступник: | Аугустінас Вольдемарас | ||
| Народження: |
21 лютого 1882[1][2] Расейняй, Ковенська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть: |
11 листопада 1939[1] (57 років) Каунас, Литва[1] | ||
| Поховання: | Петрашунський цвинтар | ||
| Країна: | Литва | ||
| Освіта: | ОНУ ім. І. І. Мечникова | ||
| Партія: | Lithuanian Democratic Partyd | ||
.svg)
Міколас Сляжявічус (лит. Mykolas Sleževičius; 21 лютого 1882, біля міста Расейняй, Литва — 11 листопада 1939, Каунас, Литва) — литовський політик міжвоєнних часів, журналіст і культурний діяч, тричі обіймав посаду прем'єр-міністра Литви.
На думку литовських істориків, державотворча діяльність Сляжявічуса має виняткове значення, адже зумовила успіх литовців у боротьбі за незалежність. Саме йому вдалося досягти політичної угоди, об'єднати центральну адміністрацію і залучити місцеве самоврядування, залучити до спротиву загарбникам поряд із литовцями також і національні меншини.[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1882 року біля міста Расейняй. За освітою юрист та журналіст.
1905 року, навчаючись в Одеському університеті, взяв участь у російській революції. По поверненні до Литви вступив до Литовської демократичної партії, працював журналістом та юристом.
Боровся за державну незалежність Литви від Російської імперії. В 1917—1918 роках керував Найвищою литовською радою в Російській республіці.
Незалежна Литва[ред. | ред. код]
У 1918—1919 роках кілька разів обіймав посаду Прем'єр-міністра Литви. 2 січня 1919 року уряд Сляжявічус останнім потягом переїхав до Каунаса через окупацію Вільнюса поляками. Спішно створював збройні сили Литви за допомогою саксонських добровольців для відбиття нападу Радянської Росії. В умовах політичної кризи в литовській раді — Тарибі, через постійний конфлікт між консерваторами та лівими, Сляжявічус наказав Тарибі не скликати засідань та не заважати працювати.[3]
Від Селянської партії був депутатом Сейму І, ІІ та ІІІ скликання.
Ще раз обраний Прем'єр-міністром Литви 1926 року і 28 вересня добився підписання таємної угоди з СРСР, за якою країни мали обмінюватися інформацією про Естонію, Латвію і Польщу та їхні наміри.[3]
Після відходу від політики працював у місті Каунас юристом, також брав участь у мистецькому житті столиці як актор та театральний режисер.
Помер 1939 року у Каунасі, похований на Петрашунському цвинтарі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119503328 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в А.Бумблаускас, А.Ейдинтас, А.Кулакаускас, М.Тамошайтис. Історія Литви кожному. — К.: «Балтія-Друк», 2018. — сс. 231, 246, 293.
Джерела[ред. | ред. код]
- Офіційна біографія (лит.)
|
| |||||||||||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |