Мікориза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мікориза (грец. μύκης — гриб і ρίζα — корінь) — симбіотичне співжиття гриба з рослиною. Зазвичай таке співжиття реалізується через корінь, але в деяких випадках мікориза утворюється і з іншими частинами рослини. У мікоризній взаємодії міцелій гриба колонізує корені чи інші органи рослини-хазяїна внутрішньо- або зовнішньоклітинно.

Історія вивчення[ред.ред. код]

Одним з перших явище мікоризи описав у 1881-81 рр. польський біолог Каменський Ф. М.[1]. Сам термін мікориза вперше було застосовано німецьким біологом А. Б. Франком у 1885 році.[2].

Класифікація[ред.ред. код]

Дуже часто виділяють три типи мікоризи: ектотрофну (зовнішню), ендотрофну (внутрішню) та екто-ендотрофну (змішану).[3][4] При ектотрофній мікоризі гіфи гриба обплітають кінчики рослин зовні, утворюючи товстий і щільний чохлик (гіфову мантію). До того ж гіфи утворюють сітку Хартіга, оточуючи клітини ризодерми, але не проникаючи в них. Така мікориза стає екто-ендотрофною, коли гіфи гриба частково проникають у клітини корової паренхіми. При ендотрофній мікоризі гіфи гриба проникають у клітини корової паренхіми, і розвиваються всередині клітин у вигляді клубочків.

Але такий поділ є неповним. У сучасній мікологічній літературі виокремлюють сім типів мікоризи: ектомікориза, ендомікориза або арбускулярна мікориза, ерикоїдна, арбутоїдна, монотропоїдна, екто-ендомікориза, та мікориза орхідних.[5]

Ектомікориза[ред.ред. код]

Докладніше: Ектомікориза

Ендомікориза або арбускулярна мікориза[ред.ред. код]

Докладніше: Ендомікориза
Арбускули всередині клітин ризодерми кореня льону

Арбускулярна мікориза є найпоширенішим типом мікоризи. Вона формується у великої кількості рослин-хазяїв облігатними симбіотичними грибами, які на основі даних секвенування ДНК поміщені у окремий тип Гломеромікотові.[5][6] Ці рослини включають в себе покритонасінні, голонасінні та спорофіти птеридофітів, що всі мають корені, а також гаметофіти деяких печіночників та птеридофітів, які коренів не мають. Є поважні підстави вважати що ці гриби виникли більш як 1000 мільйонів років тому (ще до початку виходу рослин на сушу), і що АМ симбіози є дуже древніми. Через свою роль у накопиченні поживних речовин, АМ гриби ймовірно були важливим чинником у колонізації суші рослинами.[7] [8][9][10][11] Вони залишаються важливими чинниками взаємодій рослин з екосистемою і у наші дні.

Ерикоїдна мікориза[ред.ред. код]

Ерикоїдний мікоризний гриб ізольований з коренів рослини Woollsia pungens













Арбутоїдна мікориза[ред.ред. код]





Монотропоїдна мікориза[ред.ред. код]





Екто-ендомікориза[ред.ред. код]

Докладніше: Екто-ендомікориза





Мікориза орхідних[ред.ред. код]

Докладніше: Мікориза орхідних

Основні риси мікоризного симбіозу[ред.ред. код]

Взаємодія мікоризи з едафоном[ред.ред. код]

Мікоризні взаємодії є важливою частиною едафону.

Значення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та посилання[ред.ред. код]

  1. Kamieński (1882). «Les organes végétatifs de Monotropa hypopitys L.». Mémoires de la Société nat. des Sciences naturelles et mathém. de Cherbourg. 
  2. A.B. Frank (1885). «Über die auf Wurzelsymbiose beruhende Ernährung gewisser Bäume durch unterirdische Pilze». ABer. Dtsch. Bot. Ges. 3. с. 128–145. 
  3. Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О.  Ботаніка. Водорості та гриби. — Київ, 2004. ст. 248
  4. ННечитайло В. А., Кучерява Л. Ф.  Ботаніка. Вищі рослини. — Київ, Фітосоціоцентр. 2001. ст. 64-65
  5. а б Sally E. Smith and David Read 2008 Mycorrhizal Symbiosis (3rd edition). Academic Press. ISBN 978-0-12-370526-6
  6. Schüßler, A. et al. (December 2001). «A new fungal phlyum, the Glomeromycota: phylogeny and evolution.». Mycological Research 105 (12). с. 1413–1421. doi:10.1017/S0953756201005196. 
  7. Simon L. et al. (1993) «Origin and diversification of endomycorrhizal fungi and coincidence with vascular land plants». Nature 363, 67-69.
  8. Remy W. et al. (1994) «Four hundred-million-year-old vesicular arbuscular mycorrhizae». Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 91, 11841-11843.
  9. Taylor T.N. et al. (1995) «Fossil arbuscular mycorrhizae from the Early Devonian». Mycologia 87, 560–573.
  10. Redecker D. et al. (2000) «Glomalean fungi from the Ordovician». Science 289, 1920–1921.
  11. Heckman D.S. et al. (2001) «Molecular evidence for the early colonization of land by fungi and plants». Science 293, 1129–1133.

Використана література[ред.ред. код]

  • Smith, S.E., Read, D.J. 2008. Mycorrhizal Symbiosis (Third edition). Academic Press, Amsterdam,