Мікроелементи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мікроелеме́нти — хімічні елементи, присутні в організмах живих істот в низьких концентраціях (тисячні долі відсотка та нижче).

Значення мікроелементів[ред.ред. код]

В живих організмах мікроелементи були знайдені ще в XIX сторіччі, але їх роль в організмі залишалась невідомою. Велику роль у вивченні впливу мікроелементів на життєдіяльність зробив В. І. Вернадський. Згідно з сучасними дослідженнями близько 30 мікроелементів є життєво-необхідними для рослин та тварин. Більшість з них — метали (Fe, Cu, Mn, Zn, Mo, Со тощо), а також неметали (I, Se, Br, F, As). Позначенню для організму мікроелементи поділяють на безумовно необхідні (Со, Fe, Cu, Zn, Mn, I, F, Br), умовно необхідні (Al, Sr, Mo, Se, Ni). Значення та локалізація у органах деяких елементів невідомі (Sc, Zr, Nb, Au, La тощо).

В організмі мікроелементи входять до складу різних біологічно-активних речовин: ферментів (Zn — до карбоангідрази, Cu — в поліфенілоксидазу, Mn — в аргіназу, Mo — в ксантиноксидазу; всього відомо біля 200 металоферментів), вітамінів (Со — до складу вітаміну B12), гормонів (I — до тироксину, Zn и Со — до інсуліну), дихальних пігментів (Fe — до гемоглобіну та інші залізовмісні, Cu — до гемоціаніну). Дія мікроелементів, що входять до складу перерахованих речовин, полягає в зміні інтенсивності тих чи інших процесів життєдіяльності. Деякі впливають на ріст (Mn, Zn, I — у тварин; В, Mn, Zn, Cu — у рослин), розмноження (Mn, Zn — у тварин; Mn, Cu, Mo — у рослин), кровотворення (Fe, Cu, Со) тощо.

Джерела надходження[ред.ред. код]

Головне джерело мікроелементів для людини — їжа рослинного та тваринного походження. Питна вода забезпечує тільки 1 — 10 % добової потреби в таких елементах як I, Cu, Zn, Mn, Со, Mo та тільки для таких як F, Sr є головним джерелом. Вміст різних мікроелементів у харчовому раціоні залежить від геохімічних умов місцевості, в якій були отримані продукти, а також від набору продуктів, що входять до раціону.

Людина[ред.ред. код]

Мікроелементи розподіляються в організмі нерівномірно. Підвищене їх накопичення в тому чи іншому органі пов'язано з фізіологічним впливом того чи іншого елементу на життєдіяльність цього органу. Так накопичення Zn у статевих залозах пов'язано з впливом цього елементу на процес утворення статевих клітин. Рівень вмісту мікроелементів в органах та тканинах може суттєво коливатись в залежності від місця проживання, раціону та від індивідуальних особливостей організму. Також встановлено, що концентрація деяких мікроелементів у крові підтримується на постійному рівні (Со 4—8 мкг %, Cu 80—140 мкг %, Fe 45—60 мкг %). Більшість мікроелементів знаходиться в організмі у зв'язаному з органічними сполуками стані, але деякі можуть бути присутні у вигляді іонів.

Використання мікроелементів в клінічній медицині має обмежений характер. Ефективно використовуються у боротьбі з деякими видами анемій препарати Со, Fe, Cu, Mn. Як фармакологічні засоби використовують препарати Br и I. Також мікроелементи використовуються у галузі гігієни: йодування солі та хліба для попередження ендемічного зобу, фторування води для попередження карієсу тощо.

Добова потреба населення України у мінералах[1]
Вікова групи Ca, мг P, мг Mg, мг Fe, мг Se, мг Cu, мг Zn, мг I, мкг F, мг
0—3 місяці 400 300 50 4 10 — 15 0,3 — 0,5 3 40  
4—6 місяців 500 400 60 7 10 — 15 0,3 — 0,5 4 50  
7—12 місяців 600 500 70 10 10 — 15 0,3 — 0,5 7 60  
1—3 роки 800 800 100 10 10 — 15 0,3 — 0,5 10 70  
4—6 років 800 800 120 10 20 1,2 10 90  
6 років (учні) 800 800 150 12 30 1,5 10 100  
7—10 років 1000 1000 170 12 30 1,5 10 120  
11—13 років (хлопчики) 1200 1200 280 12 40 2 15 150  
11—13 років (дівчатка) 1200 1200 270 15 45 1,5 12 150  
14—17 років (хлопці) 1200 1200 400 12 50 2,5 15 200  
14—17 років (дівчата) 1200 1200 300 15 50 2 13 200  
Чоловіки 18—60 років 1200 1200 400 15 70   15 0,15 0,75
Жінки 18—60 років 1100 1200 350 17 50   12 0,15 0,75
чоловіки 60—74 роки 800 1200 400 15     15 0,15  
чоловіки >= 75 років 800 1200 400 15     15 0,15  
жінки 60—74 роки 1000 1200 400 15     15 0,15  
жінки >= 75 років 1000 1200 400 15     15 0,15

Рослини[ред.ред. код]

Рослини отримують мікроелементи з ґрунту, де вони можуть міститись у досить великий кількості, але представлені переважно нерозчинними сполуками, в той час як рослини можуть засвоювати тільки розчинні форми. На рухомість мікроелементів та їх доступність для рослин впливають кислотність та вологість ґрунту, наявність органічних речовин тощо. Нестача або надлишок мікроелементів шкідливий для рослин. Так при нестачі Мо пригнічується утворення квітів у деяких бобових, нестача Cu — у злаків, при надлишку В рослини уражаються гниллю, хворіють хлорозом.

Органи-депо мікроелементів[ред.ред. код]

Вміст мікроелемнтів у деяких лікарських рослинах[ред.ред. код]

  • Fe — Бере участь у кровотворенні, диханні, імунобіологічних і окисно-відновних реакціях. При нестачі розвивається анемія. Міститься в таких рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача, грицики звичайні.
  • К — Бере участь у сечовиділенні, виникненні потенціалу дії, підтримання осмотичного тиску, синтез білків. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне.
  • Mn — Впливає на розвиток скелета, бере участь у реакціях імунітета, в кровотворенні і тканинному диханні.Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача , алое деревовидне.
  • P — Поєднує послідовні нуклеотиди в нитках ДНК та РНК. АТФ, слугує головним енергетичним носієм клітин. Формує клітинні мембрани. Міцність кісток визначається наявність в них фосфатів. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, шипшина собача.
  • Ca — Бере участь у виникненні нервового збудження, у згортальній функціх крові, забезпечує осмотичний тиск крові. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, грицики звичайні, шипшина собача, алое деревовидне
  • Co — Тканини в яких зазвичай накопичується мікроелемент: кров, селезінка, кістка, яєчники, печінка, гіпофіз. Стимулює кровотворення, бере участь у синтезі білків і вуглеводному обміні. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, шипшина собача, лушпиння квасолі.
  • Zn — Бере участь у кровотворенні, бере участь у діяльності залоз внутрішньої секреції. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна, алое деревовидне
  • I — Потрібний для нормального функціонування щитовидної залози, впливає на розумові здібності. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.
  • Si — Сприяє синтезу колагену та утворення хрящової тканини. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна, стовпчики і приймочки кукурудзи, кропива дводомна
  • Mg — Бере участь в різноманітних реакціях метаболізму: синтез ферментів, білків ін. кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна,кропива дводомна, шипшина собача, алое деревовидне.
  • Cu — Впливає на синтез гемоглобіну, еритроцитів, білків, кофермент синтезу вітамінів групи В. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах:смородина чорна,кропива дводомна, алое деревовидне.
  • S — Впливає на стан шкірних покривів.Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.
  • Ag — Антимікробна активність. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: смородина чорна.
  • Ni — Стимулює синтез амінокислот в клітині, підвищує активність пепсину, нормалізує вміст гемоглобіну, покращує генерацію білків плазми. Вміст мікроелементів у лікарських рослинах: лушпиння квасолі.

Тварини[ред.ред. код]

В годуванні сільсько-господарських тварин мікроелементи використовують для підвищення продуктивності. Солі або розчини мікроелементів додають до силосу та грубих кормів. Вони входять до складу багатьох комбікормів, що випускаються промисловістю.

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]