Мікроканонічний ансамбль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мікроканонічний ансамбль - це статистичний ансамбль усіх можливих станів ізольованої термодинамічної системи із певним значенням енергії.

При еволюції кожного із станів мікроканонічного ансамблю повинні виконуватися закони збереження енергії, імпульсу й моменту імпульсу.

Функція розподілу мікроканонічного ансамблю записується у вигляді

 w = \text{const}\cdot \delta(E -E_0)\delta(\mathbf{P} -\mathbf{P}_0)\delta(\mathbf{M} - \mathbf{M}_0)

де  \delta(x) - дельта-функція Дірака, E - енергія, \mathbf{P} - імпульс,  \mathbf{M} - момент кількості руху.

Температура[ред.ред. код]

Для мікроканонічного ансамблю, як для ізольваної системи, температура не визначена. Проте, якщо виділити окремі об'єми в ізольованій системі, яка описується мікроканонічним ансамблем, то вони можуть обмінюватися із іншими об'ємами енергією й частинками, тому описуватимуться іншими ансамблями, й для них поняття температури має значення.

Мікроканонічний ансамбль найпростіший із статистичних ансамблів і не викликає особливого інтересу, крім того, що є основою для розгляду складніших ансамблів.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1976). Теоретическая физика. т. V. Статистическая физика. Часть 1. Москва: Наука.