Мікроконтинент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мікроконтинент або фрагмент континентальної кори — частина континенту відламана від основного масиву що утворює острови, які можливо розташовані за кілька сотень кілометрів від місця їх відламування[1]. Терміни мікроконтинент і фрагмент континентальної кори мають сенс що вони менше, ніж Сахул (Австралія-Нова Гвінея). Інші, на кшталт Зеландія (континент), не визначено, є кратон або фрагмент кратону.

Деякі мікроконтиненти є фрагментами Гондвани або інших стародавніх континентів: Зеландія, яка включає в себе Нову Зеландію і Нову Каледонію , Мадагаскар; північ Маскаренського плато , яке включає в себе Сейшельські острови , острів Тимор[2] тощо. Декілька островів в Карибському морі, складаються головним чином з граніту, континентальна кора містити гранітні і базальтові породи, тому важко визначитись чи є вони мікроконтинентами. Кергеленське плато є великою магматичною провінцією утвореною вулканічною гарячою точкою , але було пов'язано з розпадом Гондвани, і було якийсь час над водою, і тому вважається мікроконтинентом, хоча і не є континентальним фрагментом[3][4] у той час як інші острови на гарячих точка, такі як Ісландія і Гаваї не вважають ні мікроконтинентом, ні континентальним фрагментом. В іншому випадку: Британські острови, Шрі-Ланка, Борнео і Ньюфаундленд знаходяться в межах континентального шельфу їх сусідніх континентів, відокремлені від материка протоками.

Декілька островів у східній частині Зондського архіпелагу вважаються континентальними фрагментами, хоча це і спірна теорія. До них відносяться Сумба, Тимор (Малі Зондські острови), острови Бангай - Сулу (Сулавесі), Обі , на південь Бакану, комплекс Буру - Серам - Амбон (Молуккські острови) [5]

Континентальні фрагменти[ред.ред. код]

(Частини Пангеї, менше за Сахул)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Monk,, K.A.; Fretes, Y., Reksodiharjo-Lilley, G. (1996). The Ecology of Nusa Tenggara and Maluku. Hong Kong: Periplus Editions Ltd. с. pages 41–43. ISBN 962-593-076-0. 
  2. Monk,, K.A.; Fretes, Y., Reksodiharjo-Lilley, G. (1996). The Ecology of Nusa Tenggara and Maluku. Hong Kong: Periplus Editions Ltd. с. pages 27–29. ISBN 962-593-076-0. 
  3. UT Austin scientist plays major rule in study of underwater "micro-continent". Retrieved on 2007-07-03
  4. Sci/Tech 'Lost continent' discovered Retrieved on 2007-07-03
  5. Monk,, K.A.; Fretes, Y., Reksodiharjo-Lilley, G. (1996). The Ecology of Nusa Tenggara and Maluku. Hong Kong: Periplus Editions Ltd. с. page 41. ISBN 962-593-076-0. 
  6. R. A. J. Trouw; C. W. Passchier, L. S. A. Simőes, R. R. Andreis and C. M. Valeriano (1997). «Mesozoic tectonic evolution of the South Orkney Microcontinent, Scotia arc, Antarctica». Geological Magazine 134. с. 383–401. doi:10.1017/S0016756897007036.