Перемога (Олександрія)
| Перемога Олександрія | ||||
 Олександрійська філія КІРУЕ, колишній будинок культури | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°39′58″ пн. ш. 33°03′55″ сх. д. / 48.666024° пн. ш. 33.065229° сх. д.Координати: 48°39′58″ пн. ш. 33°03′55″ сх. д. / 48.666024° пн. ш. 33.065229° сх. д. | ||||
| Країна | Україна | |||
| Адмінодиниця | Олександрія | |||
| Поштовий індекс | 28006 | |||
| Телефонний код | 5235 | |||
| Головні вулиці | проспект Будівельників, вулиці Миру, Бориса Нечерди, площа Миру | |||
| Заклади освіти та культури |
Школа № 10, дитячі садки №8, № 28, ПТУ№7, педколедж, КІРУЕ | |||
| Транспорт | ||||
| Автошляхи | Т 1205, М 04 | |||
 | ||||
| Карта | ||||
Перемога, селище Перемога, Перемозький мікрорайон — житловий масив міста Олександрія, колишнє робітниче селище.
Розташування[ред. | ред. код]
Перемога знаходиться на правому березі Інгульця, і є найзахіднішим мікрорайоном міста. Перемозький мікрорайон відокремлений від більшості житлових масивів міста і сполучається на сході лише з П'ятнадцятим мікрорайоном. З півдня від масиву розташовується два невеликі водосховища.
На крайньому південному-заході масиву знаходиться колишнє село Вербова Лоза (включене до складу міста 1971 р.). Місцевість на південному-заході Перемоги, що відокремлена від решти кварталів великою балкою, тобто починаючи з вулиці Філатова, має в народі назву Забалка.[1].
З південного боку масив обмежується дорогою на Нову Прагу (автошлях Т 1205). На півночі через мікрорайон проходить дорога на Знам'янку (М 04).
Історія[ред. | ред. код]
Селище Перемога виникло у другій половині 1940-их років як робітниче послення у зв'язку з інтенсивним розвитком промисловості міста, у першу чергу — буровугільної. Поруч із селищем розташовувалися такі підприємства як Олександрійська ТЕЦ 1-2, Байдаківська брикетна фабрика, Байдаківський вугільний розріз. Пізніше селище було приєднане до Олександрії.
Опис[ред. | ред. код]
В центрі Перемога забудована переважно двоповерховими житловими будинками на кілька квартир, кінця 1940-1950-тих років. На північному-сході більш пізня п'яти- та дев'ятиповерхова житлова забудова. Також присутні великі масиви малоповерхової приватної житлової забудови.
На Перемозі знаходяться два дитсадка, № 8[2] і № 28[3], загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10[4][5], професійно-технічне училище № 7[6], Олександрійський педагогічний коледж ім. В. О. Сухомлинського[7], Олександрійська філія КІРУЕ[8], Благодійний центр соціальної допомоги та реабілітації «Джерело життя»[9].
Тут розташовується другий за розмірами стадіон в Олександрії — «Олімп». Є своє поштове відділення № 6[10]. На східній околиці розташовується комплекс споруд колишньої Олександрійської фабрики діаграмних паперів[11].
 |
 |
 |
|||
| Будинок на площі Миру | Житловий будинок початку 1950-тих років у центрі мікрорайону | Житловий будинок початку 1950-тих років у центрі мікрорайону | |||
 |
 |
 |
|||
| Житлова багатоповерхова забудова | Житлова багатоповерхова забудова | КСК «Олімп» | |||
 |
 |
 |
|||
| Педагогічний коледж ім. В. О. Сухомлинського | Перемозьке водосховище | Олександрійська фабрика діаграмних паперів |
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Трассе Вербовая Лоза — 45 лет! Вячеслав Чебышев
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Сайт школи № 10
- ↑ Фотогалерея школи № 10 [Архівовано 2014-11-29 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ http://oleksandria-ptu7.edukit.kr.ua/
- ↑ http://opk.org.ua/
- ↑ Александрийский филиал КИРУЭ. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ Джерело Життя. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ http://postindex.com.ua/city/1957/
- ↑ Сайт ОФДП. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.