Мілько Вадим Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вадим Мілько
Вадим Мілько
Вадим Мілько
Особисті дані
Повне ім'я Вадим Іванович Мілько
Народження 22 серпня 1986(1986-08-22) (37 років)
  Первомайськ, СРСР
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція центральний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Колос»
Номер 14
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2008 Україна «Динамо» К 2 (0)
2002–2003  Україна «Динамо-3» 27 (0)
2004–2008  Україна «Динамо-2» 76 (12)
2008–2009  Україна «Харків» 39 (0)
2009–2012 Україна «Зоря» 44 (1)
2012 Україна «Ворскла» 2 (0)
2013 Білорусь «Білшина» 28 (3)
2014–2016 Білорусь «Слуцьк» 71 (0)
2017 Україна «Верес» 1 (0)
2017– Україна «Колос» 141 (10)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2002 Україна Україна U-16 4 (0)
2002–2003 Україна Україна U-17 9 (1)
2003–2004 Україна Україна U-18 7 (1)
2004–2005 Україна Україна U-19 15 (1)
2007 Україна Україна U-21 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 квітня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 березня 2013.

Вади́м Іва́нович Мілько́ (нар. 22 серпня 1986, Первомайськ, Миколаївська область, УРСР) — український футболіст, центральний півзахисник ковалівського «Колоса». Син футболіста Івана Мілька.

Біографія[ред. | ред. код]

Вадим Мілько народився у Первомайську, де й почав займатися футболом у шестирічному віці. Батько Вадима разом із Костянтином Доценко стали першими тренерами Мілька, який займався улюбленим видом спорта в рідному місті до 13 років. Згодом разом з Олегом Допілкою та ще кількома гравцями Мілько вступив до київського спортінтернату. На одному з турнірів Вадима помітили представники київського «Динамо» й у 2002 році він потрапив до динамівської системи.

25 липня 2002 року Мілько дебютував у складі «Динамо-3», вийшовши на поле в матчі проти тернопільської «Ниви» (3:2).

Уже за рік Вадима було переведено до лав «Динамо-2», у складі якого вперше вийшов на поле 18 липня 2003 року в поєдинку проти «Металіста» (7:5). Упевнена гра та авторитет серед партнерів призвели до того, що Мілька було обрано капітаном «Динамо-2»[1].

Уперше чутки про те, що Вадим Мілько хоче спробувати себе на більш високому рівні й залишити «Динамо» почали ширитися всередині 2006 року[2]. Так як до основного складу молодий півзахисник не потрапляв, а рівень резервістів він на той момент уже переріс. Однак керівництво клубу вмовило його почекати ще певний час. 17 червня 2007 року Вадим дебютував у складі основної команди «Динамо», це сталося в останньому турі чемпіонату в матчі проти київського «Арсенала»[3]. Тренери динамівців виставили на гру другий склад і Мілько відіграв на полі 72 хвилини, після чого його було замінено на Дениса Олійника.

Гравцем активно цікавилися представники Вищої ліги, зокрема столичний «Арсенал» та охтирський «Нафтовик-Укрнафта», проте Вадим ще сподівався пробитися до основи «Динамо»[4]. Врешті-решт, зігравши в першому колі сезону 2007/2008 лише один матч, Мілько на правах оренди вирушив до «Харкова»[5]. Провівши у Харкові досить непоганий в ігровому плані відрізок часу, Вадим Мілько втім був розчарований цим періодом своєї кар'єри через серйозні фінансові проблеми, що виникли в нього з керівництвом клубу[6].

Маючи багато пропозицій як від вітчизняних клубів, так і від команд близького зарубіжжя (Росія, Азербайджан[7]), футболіст обрав для продовження виступів луганську «Зорю»[8].

8 серпня 2009 року Вадим дебютував у складі луганців у матчі проти «Карпат» (0:4)[9]. А першим забитим м'ячем за «Зорю» відзначився більш ніж два роки потому, уразивши ворота донецького «Шахтаря»[10].

Улітку 2012 року Мілько підписав контракт за схемою 1+1 із полтавською «Ворсклою»[11].

Узимку 2013 року Вадим підписав річний контракт із білоруським клубом «Білшина»[12]. У 20142016 роках грав за білоруську команду «Слуцьк»[13].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Знайомтеся: Вадим Мілько. Інтерв'ю з лідером «Динамо-2» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.), 17.02.2007
  2. Капітан «Динамо-2» може залишити команду [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. 17.06.2007 Київ. «Арсенал» (Київ) — «Динамо» (Київ) 0:1. Протокол матчу. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 11 лютого 2012. 
  4. Мілько нікуди не переходить [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. «Динамо» віддало в оренду трьох футболістів [Архівовано 28 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. В.Мілько: З ФК «Харків» ще й досі суджуся [Архівовано 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.), 01.09.2009
  7. Гравець ФК «Харків» не хоче до Азербайджану [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. «Зоря» дозаявила Мілько [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. 08.08.2009 Львів. «Карпати» (Львів) — «Зоря» (Луганськ) 4:0. Протокол матчу. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 11 лютого 2012. 
  10. 02.10.2011 Донецьк. «Шахтар» (Донецьк) — «Зоря» (Луганськ) 4:1. Протокол матчу. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 лютого 2012. 
  11. Сапай и Милько — игроки «Ворсклы» [Архівовано 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Українські футболісти Зейналов та Мілько стали гравцями Білшини. Офіційний сайт ФК «Білшина». Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 14 березня 2013.  (рос.)[недоступне посилання]
  13. Мілько і Рудюк залишили «Слуцьк». Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 28 листопада 2016. 
  14. Опорник Колоса: Я – чемпіон України? Медалька є, вже добре

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю