Міль Михайло Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міль Михайло Леонтійович на радянській марці

Миха́ло Лео́нтійович Міль (22 листопада 1909, Іркутськ31 січня 1970, Москва) — радянський конструктор вертольотів та вчений, доктор технічних наук (1945), Герой Соціалістичної Праці (1966), лауреат Ленінської премії (1958) і Державної премії СРСР (1968).

Біографія та діяльність[ред.ред. код]

Михайло Міль ще в дванадцятилітньому віці створив модель літака, яка перемогла на конкурсі в Томську. В 1925 році вступив у Сибірський технологічний інститут, але провчившись там недовго, його виключили «за непролетарське походження» (його батько був равином). Тоді він переїхав у Новосибірськ, пропрацювавши близько року в шкірній лабораторії і вже як робочий вступив у Донський політехнічний інститут в Новочеркаську.

Закінчивши інститут в 1931 році, Міль працював у ЦАГИ ім. Жуковського М.Є., брав участь у розробці автожирів А-7, А-12 і А-15, працював на автожирному заводі замісником Миколи Камова.

В роки Великої Вітчизняної війни з 1941 по 1943 роки Міль працював у поселенні Білімбай, в основному займався удосконаленням бойових літаків, покращенням їх стійкості і керованості.

В 1947 році міль став головним конструктором дослідного КБ по літакобудуванню. В 1951 році під керівництвом Міля був створений перший радянський серійний тримісний вертоліт Мі-1. В 1964 Міль став генеральним конструктором дослідного КБ. Його колективом було створено вертольоти Мі-2, Мі-4, Мі-6, Мі-8, Мі-10, Мі-12, Мі-24, В-12 та інші.

Вертоліт Мі. Надпечатка авіапошти 6 коп. на марці СРСР 1960 р.

Ім'я Міля носять Московський вертолітний завод, середня школа №1738 і вулиця в Москві.

Посилання[ред.ред. код]