Мінамото но Йосіцуне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мінамото но Йосіцуне.
Легендарний спуск Йосіцуне зі скелі в битві при Ітінотані.

Мінамото но Йосіцуне (яп. 源義経, みなもとのよしつね; 11591189) — японський політичний діяч і полководець кінця періоду Хей'ан — почачатку періоду Камакура. Дев'ятий син Мінамото но Йосітомо. Молодший звідний брат Мінамото но Йорітомо. Дитяче ім'я — Усівака (牛若丸), буддистське — Сянао (遮那王), доросле — Куро (九郎).

Після смути Хейдзі 1159 року був помилуваний Тайрою но Кійоморі завдяки своїй матері-красуні Токіва, що стала наложницею диктатора. З досягненням юнацького віку силою був відправлений у пристоличний монастир Курамадера. За легендами, навчався там бойовим мистецтвам і стратегії від лісовиків тенґу. Згодом втік під протекцію Фудзівари но Хідехіри, голови муцівських Фудзівара, володарів Північної Японії.

У 1180 році прибув до Камакури, до свого брата Мінамото но Йорітомо, який піднявся на боротьбу з диктаторами роду Тайра. У 1183 році очолив один з корпусів братових військ і вирушив на захід. У 1184 році розбив опозиційні сили Кісо но Йосінаки і завоював Кіото. Згодом у битвах при Ітінотані, при Ясімі і при Данноура знищив рід Тайра і здобув велику популярність серед самураїв.

У 1185 році без дозволу брата прийняв від екс-Імператора Ґо-Сіракава посаду голови кіотської поліції (検非違使尉, кібіїсі-но дзьо). Це спричинило розрив стосунків з Йорітомо. За підтримки Ґо-Сіракави проголосив каральний похід проти брата, але не знайшов підтримки серед провінційних володарів, яких контролював Йорітомо.

Під час виправи на захід в пошуках підкріплень був проголошений «ворогом трону». Втративши військо і залишивши вагітну кохану, втік на північ до Фудзівари но Хідехіри. Однак після смерті останнього, черговий голова муцівських Фудзівара, Фудзівара но Ясухіра атакував його резиденцію. В нерівному бою загубив усіх своїх васалів і вчинив самогубство у будинку Коромоґава.

За деякими середньовічними легендами, разом із своїм підопічним Мусасі Бенкеєм врятувався втечею на Хоккайдо або Монголії, де став Чингіз ханом.

Трагічне життя Мінамото но Йосіцуне послужило темою багатьох японських літературних творів, картин і фільмів. Починаючи з середини 13 століття він вважається одним з найпопулярніших персонажів японської історії. Йосіцуне є еталоном більшості японських національних героїв, таких як Ода Нобунаґа чи Сакамото Рьома, які попри свої таланти і успіхи трагічно закінчили життя, так і не реалізувавши своїх планів.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.