Міндовг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міндовг І
Dei Gra Rex Litowie
Mendog 1578.png
Король Литви
Правління 1251-1263
Коронація 6 липня 1253
Попередник Не було
Наступник Гедимін
Інші титули Великий князь Литовський
Біографічні дані
Імена Міндаугас
Дата народження бл. 1203
Дата смерті 1263
Дружина Морта
Діти Войшелк
Династія Міндовги
Батько Рингольд
Печатка Міндоуга.jpg

Міндо́вг I (Мі́ндовг, Мі́ндаугас, Ме́ндог, Мендовг біл. Міндоўг, лит. Mindaugas, пол. Mendog), *бл.1203 - †1263) — засновник Литовської держави, Великий князь Литовський (лит. Didysis Kunigaikštis, біл. Вялікі князь) з 30-х років XIII ст., перший і єдиний литовський король (лит. karalius, біл. кароль) з 1253. Засновник династії Міндовговичів.

Життєпис[ред.ред. код]

Згідно з деякими середньовічними джерелами, в ньому текла кров Рюриковичів з Києва, а також деяких шляхетських родів Стародавнього Риму, які в часи падіння Західної Римської Імперії, тікаючи від засилля варварів, переселилися на Балтику[1].

Памятник Міндовгу в Старому Арсеналі у Вільнюсі
Уявний образ Міндовга в праці Алесандро Гваньїні «Опис європейської Сарматії» (1578)

.

Упродовж 1230-1240 років об'єднав під своєю владою більшу частину литовських земель (Жемайтійську, Нальшанську, Делтувську та ін.). У боротьбі проти Лівонського ордену спирався на підтримку куршів, земгалів, лівів, естів. 1244 року здійснив похід проти орденських військ у Курсу. 1250 року уклав з ним компромісну угоду.

Збережена печатка Мідовга

1251 року прийняв католицтво, 1253 — коронований папою Іннокентієм IV. У той же час збирав сили для боротьби проти Ордену. Між 1250 та 1253 роками вів війну з Данилом I Галицьким. 1251 року вигнаний Міндовгом з Литви князь Товтивіл, який при підтримці Данила і свого дядька Вікінта провів невдалий похід проти Міндовга в Литву, взявши його в облогу в замку Ворута. Міндовг витримав облогу, вранці рицарські арбалетники завдали удару, який змусив Товтивіла зняти облогу і відступити в Жемайтію. Того ж року Міндовг провів у відповідь похід в Жемайтію і взяв в облогу місто Твиреметь — столицю Вікінта.

Після завершення воєнних дій, уклав з Данилом Галицьким мирний договір, за яким відпускав йому Чорну Русь з Новгородком. Уклав військовий союз з Галицько-Волинським князівством, спрямований проти монголо-татар, який близько 1253 року було скріплено зарученням сина Данила Шварна з дочкою Міндовга. У 1255-1256 (за іншими даними, 1258) роках Міндовг, розірвавши союзницькі відносини з Данилом Галицьким, вів воєнні дії проти Галицько-Волинської держави і захопив Чорну Русь з містами Гродно, Волковиськ, Слонім і Новгородок. У цій війні загинув князь Роман Данилович.

Стратегічні замки Міндовга, 1248 р.

13 липня 1260 року литовське військо, очолене Міндовгом I, розбило об'єднане військо Лівонського і Тевтонського орденів біля озера Битва біля озера Дурбе. Міндовг зрікся католицтва. 1262 року уклав союз із Олександром I Невським, спрямований проти Лівонського ордену. Був убитий разом з двома синами внаслідок змови литовських князів (М. Стрийковський називає однією з причин вбивства залицяння Міндовга до заміжньої сестри померлої дружини[2].

Печатка Міндовга[ред.ред. код]

Печатка Міндовга з гербом «Погоня» та текстом слов'янськими рунами: "Свою печать князь Міндоуг ставить"[3][4][5][6][7]

Єдине відоме прижиттєве зображення Міндовга збереглося на печатці, підвішеній до договору між Міндовгом і Тевтонським орденом від жовтня 1255 року про передачі останньому Селон. При цьому печатка збереглася фрагментарно — легенда практично повністю відсутня, помітні лише хрест, що означає початок напису і елемент однієї букви, з однаковою ймовірністю читається як латинські M, D або SI. За деякими даними, договір, а значить і печатка, можуть бути підробкою Тевтонського ордена.

Детальний опис печатки було виконано папським легатом в травні 1393 року. Відповідно до опису, легенда друку свідчила «MYNDOUWE DEI GRA REX LITOWIE» («Мінді Божою милістю король Литовії»), а сама вона була причеплена до документа білим і жовтим шнурком, в той час як на збереженому оригіналі шнурок білого і синього кольорів. Порожнє поле друку заповнене візерунком у вигляді готичної ромбовидної решітки. Литовський геральдист і сфрагіст Едвардас Римша вказує на те, що, цей декоративний елемент з'явився на європейських печатках тільки в XIV столітті. Таким чином, на думку дослідника, друк є підробкою, створеною щонайменше через півстоліття після укладення акту.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Походження Гольшанських
  2. Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі. — Варшава,1846. Т.1. — 392 с. (пол.) с. 298.
  3. Ластовский В. У., "Короткая история Беларуси", г. Вильна, 1910 г. (рос.)
  4. Румынцева В., "Эмблемы земель и гербы городов Левобережной Украины..."; статья О. Рево "Гербы городов Виленской губернии". // Наука и жизнь, №6, 1999 г. (рос.)
  5. Сокол-Кутыловский О. Л., «Славянская руническая надпись на печати князя Миндовга», Рис. 1 // «Академия Тринитаризма», г. Москва, Эл. № 77-6567, публ. 14018, 17.11.2006 г. (рос.)
  6. ИСТОРИЯ ГЕРБА БЕЛАРУСИ (рос.)
  7. Великое княжество Литовское (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Вілігайло
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Великий князь Литовський
1236-1263
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Наступник
Тройнат
Попередник
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Король Литви
1253-1263
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Наступник
Гедимін