Мінога українська

Мінога українська (Eudontomyzon mariae) — непаразитична прісноводна мінога, найпоширеніший вид прісноводних міног у Європі. Поширена у басейнах річок Дніпро, Дон, Кубань.

Опис дорослої форми

Дорослі форми трапляються у гірських і напівгірських ділянках річок зі швидкою течією та гравійно-піщаним ґрунтом. Доросла особина не харчується, але інколи може присмоктуватися до риби та пити її кров. Має довжину до 20 см, маса до 17 г, самки дещо товщі за самців. Статевої зрілості досягає через 6 — 7 місяців після метаморфозу. Нерест проходить у квітні або травні, коли вода прогрівається до 11 —16 °C, у сонячну погоду. Самець будує гніздо (заглиблення в ґрунті), туди відкладається ікра, яка одразу запліднюється. Плодючість від 2 до 7 тис. ікринок діаметром 0,7 – 1,6 мм. Після нересту дорослі особини помирають.

Опис личинки

Личинка міноги української — піскорийка

Личинки, що з'являються з ікри, не схожі на дорослих особин та нагадують напівпрозорих червів. Живуть на прибережних спокійних ділянках річок, що вкриті рослинністю. Більшість часу проводять, занурившись у мул, де харчуються детритом та водоростями. У товщу води виходять тільки уночі. Відрізняються від дорослих особин меншим розміром голови, ротом у вигляді трикутної щілини, без рогових зубів, плавці розвинені слабко, очі малопомітні та вкриті шкірястою плівкою. Розвиваються протягом 5 — 6 років, на останньому році розвитку мають більшу довжину (до 22 см) та вагу, ніж дорослі особини. Метаморфоз продовжується 4 — 5 тижнів, при цьому тіло укорочується, з'являються очі, змінюється забарвлення.

Значення

Мінога українська занесена до Червоної книги України. Промислового значення не має, личинка використовується рибалками як наживка на хижі види риб.

Посилання

• Річкові міноги (рос.)
• Мінога українська