Мінський Михайло
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!
|
Миха́йло Мі́нський (справжнє прізвище: Спірін (Спірідонов) Михайло Григорович, * 12 серпня 1918, Тихий Пльос, нині: Бугаєво Катайського району Курганської області Росії — † 9 жовтня 1988, Цволле, Нідерланди) — український концертно-камерний і оперний співак-баритон.
Зміст |
[ред.] Ранні роки, університет, воєнні часи
Студіював геологію в Казанському університеті — і одночасно вчився співу, яким цікавився та любив ще змалку, у вокальному відділені технікуму: у нього були плани, розвіяні війною, переїхати до Москви та в Консерваторії ім. П. І. Чайковського оформитися на професійного співака. Проте Мінського забрали до Червоної армії — і, як військовополонений, опинився на українських землях, де й захопився українською народною піснею та музикою.
Після війни як біженець перебував у таборах для переміщених осіб, де співав у хорі «Трембіта» під орудою Кирила Цепенди. З 1946 став членом і солістом Капели бандуристів ім. Тараса Шевченка під диригентурою Григорія Китастого.
[ред.] США та признання серед чужих і своїх
У 1949 році Мінський переїхав до США, де цілком включився в працю на полі культури української спільноти: дав чимало індивідуальних концертів та брав участь у всіх концертах та концертових турне Капели бандуристів. Вокальні студії Мінський поглиблював в Римі, Лондоні і Нью-Йорку. У США здобув славу оперного співака: концертував та грав ролі в операх «Трубадур», «Аїда» та «Паяци» в театрах Італії, Німеччини, Щвейцарії, Англії, Франції, Голландії, Бельгії, Канади та США.
У 1972 році Мінський здійснив успішне концертове турне в Австралії (зорганізоване Союзом українських організацій), де пройшли 10 його самостійних концертів у великих центрах українського поселення (Сидней, Мельбурн, Аделаїда, Бризбейн, Перт та Джілонґ.) Випустив 11 довгограючих платівок українських пісень: репертуар включав народні, стрілецькі, повстанські, популярні та пісні класиків української музики. Співпрацював з такими сучасними українськими композиторами, як з Миколою Фоменком, Ігором Соневицьким та Андрієм Гнатишиним.
[ред.] Пізні роки
В 1978 році Мінський переїхав на стале перебування до Цволле, Голландії. Тут він зорганізував аматорський хор і був диригентом хору «Уральських Козаків» (1984-88) та «Хору козаків» в Рийсвик. У 1988 році Мінський присвятив багато праці святкуванню Тисячоліття Християнства Київської Русі в Голландії.
[ред.] Література
Біляїв Володимир (2003). На неокраянім крилі…, Східний видавничий дім, Донецьк — 348 с. ISBN 966-7804-57-7
Encyclopedia of Ukraine, Vol. III, University of Toronto Press, 1993 (англ.)
Інтерв'ю з Михайлом Мінським 1973. (Архів Ігора Соневицького)
 |
Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
