Міністерство внутрішніх справ України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міністерство внутрішніх справ України
(МВС України)
Эмблема МВД Украины.svg
Емблема МВС України
Загальна інформація
Дата створення 20 грудня 1990 року
Попередні відомства НКВС (19171946)
МВС УРСР як частину МВС СРСР (19461990)
Керівне відомство Кабінет Міністрів України
Штаб-квартира 0102, м.Київ, вул.Академіка Богомольця, 10
Відповідальний міністр Аваков Арсен Борисович , Міністр внутрішніх справ України
Офіційний сайт
Шеврон МВС України

Міністе́рство вну́трішніх справ Украї́ни (МВС України) — центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

МВС України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, охорони та оборони особливо важливих державних об'єктів.


Історія[ред.ред. код]

Основний законодавчий акт, який чітко окреслив завдання та функції органів внутрішніх справ, - Закон України "Про міліцію" - був ухвалений 20 грудня 1990 року. Цю дату можна вважати точкою відліку в історії української міліції, з якої розпочався процес набуття органами внутрішніх справ України рис цивілізованого правоохоронного відомства. Сучасних обрисів правове поле діяльності органів внутрішніх справ набуло після ухвалення Конституції України, отже, історія української міліції тісно пов'язана з історією нашої держави. Протягом багатьох років керівники держави та Міністерства працювали над удосконаленням системи МВС і приведенням її до європейських та світових стандартів. Зокрема, на підставі прогнозу розвитку злочинності було реорганізовано окремі підрозділи, створено нові служби, а також багатопрофільну систему підготовки кадрів для органів внутрішніх справ. З метою демілітаризації системи МВС значну частину посад в апараті Міністерства та підрозділах на місцях заміщено цивільними фахівцями. Вжито ряд організаційних та практичних заходів, спрямованих на оптимізацію завдань та функцій міліції, приведення їх до європейських та світових стандартів. Так, за період державної незалежності із підпорядкування МВС України було виведено податкову міліцію, кримінально-виконавчу систему, медичні витверезники, приймальники-розподільники для соціально неблагополучних дітей, підрозділи Державної пожежної охорони, що дало можливість зосередитися на основній функції - попередженні та розкритті злочинів. Важливою складовою діяльності Міністерства внутрішніх справ України є співпраця з правоохоронними органами інших держав. З метою протистояння транснаціональній злочинності МВС активно вивчає зарубіжний досвід, налагоджує обмін оперативною та іншою інформацією, проводить спільні операції. Україна успішно інтегрується до системи Інтерполу, приєдналась до європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Працівники системи МВС України зарекомендували себе як високопрофесійні фахівці миротворчої діяльності у складі місій Організації Об'єднаних націй та ОБСЄ.

Основні завдання МВС України[ред.ред. код]

Основними завданнями Міністерства внутрішніх справ України є::

  • вирішення питань щодо державного управління у сфері внутрішніх справ;
  • забезпечення нормативно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ;
  • організація взаємодії та визначення пріоритетів діяльності органів внутрішніх справ;
  • інформування та надання роз’яснень щодо реалізації державної політики у сфері внутрішніх справ;
  • узагальнення практики застосування законодавства у сфері внутрішніх справ, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
  • забезпечення здійснення соціального діалогу у сфері внутрішніх справ;

Функції МВС України[ред.ред. код]

МВС України відповідно до покладених на нього завдань:

  • забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби із злочинністю;
  • визначає основні напрями діяльності підпорядкованих йому органів, підрозділів, установ та ефективні засоби і методи виконання покладених на них завдань;
  • організовує роботу органів внутрішніх справ, пов'язану з охороною громадського порядку, запобіганням адміністративним правопорушенням, їх припиненням та забезпеченням провадження у справах про ці правопорушення, розгляд яких законом покладено на ці органи;
  • організовує здійснення органами внутрішніх справ профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання злочинам, їх виявлення, припинення і розкриття, провадження дізнання і попереднього (досудового) слідства у справах про злочини, розслідування яких законом покладено на ці органи;
  • здійснює у випадках, передбачених законодавством України, спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;
  • виявляє, розкриває і розслідує злочини, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, веде боротьбу з організованою злочинністю, наркобізнесом і злочинами у сфері економіки;
  • забезпечує профілактику правопорушень, вносить центральним і місцевим органам виконавчої влади, підприємствам, установам і організаціям подання щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень, організовує проведення серед населення роз'яснювальної роботи з питань охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю;
  • бере участь у наукових, кримінологічних і соціологічних дослідженнях, розробленні на основі їх результатів державних програм боротьби із злочинністю і охорони громадського порядку;
  • вживає разом з іншими державними органами заходів щодо запобігання дитячій безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх;
  • організовує і проводить розшук громадян у випадках, передбачених законодавством України та міжнародними договорами;
  • організовує інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, формує центральні довідково-інформаційні фонди, веде оперативно-пошуковий та криміналістичний облік, у межах своїх повноважень складає державну статистичну звітність;
  • організовує проведення усіх видів експертизи у кримінальних справах та криміналістичних досліджень за матеріалами оперативно-розшукової діяльності, забезпечує в установленому порядку участь спеціалістів експертної служби у слідчих діях, організовує проведення на договірних засадах відповідних видів експертизи і досліджень на замовлення фізичних і юридичних осіб;
  • бере участь у ресоціалізації осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;
  • забезпечує функціонування дозвільної системи, здійснює контроль за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони використовуються;
  • організовує роботу Державної автомобільної інспекції, забезпечує реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, разом з іншими державними органами вживає заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху; контролює проведення іншими центральними органами виконавчої влади і транспортними організаціями роботи, спрямованої на запобігання дорожньо-транспортним пригодам;
  • організовує на договірних засадах охорону майна всіх форм власності, охороняє та обороняє особливо важливі державні об'єкти, разом із заінтересованими державними органами проводить роботу для підвищення надійності охорони цих об'єктів;
  • забезпечує охорону дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України;
  • здійснює контроль за додержанням громадянами паспортних правил, правил в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземців та осіб без громадянства;
  • організовує здійснення заходів щодо рятування людей, охорони їх безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків;
  • забезпечує участь органів внутрішніх справ у межах їх повноважень у здійсненні заходів щодо охорони довкілля;
  • забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, бере відповідно до законодавства участь у забезпеченні режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його введення на території України або в окремих її місцевостях;
  • бере участь у розробленні проектів міжнародних договорів України з питань боротьби із злочинністю, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів України, відповідно до законодавства укладає з відповідними органами іноземних держав угоди про співробітництво у сфері боротьби із злочинністю та з інших питань, що належать до його компетенції;
  • вживає заходів щодо реалізації галузевого співробітництва України з Європейським Союзом, у межах своїх повноважень забезпечує виконання Українською стороною зобов'язань за Угодою про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, іншими міжнародними договорами України, адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу, здійснює інші заходи щодо інтеграції України до Європейського Союзу;
  • розробляє і організовує виконання програм кадрового забезпечення органів внутрішніх справ та внутрішніх військ, вживає заходів до додержання дисципліни і законності в їх діяльності; організовує роботу навчальних закладів, наукових установ, що належать до сфери його управління;
  • вживає відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення правового і соціального захисту осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ, військовослужбовців та працівників внутрішніх військ, пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, членів їхніх сімей, розробляє пропозиції з цих питань і вносить їх на розгляд відповідних органів;
  • виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності;
  • організовує в установленому порядку матеріально-технічне забезпечення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ, установ і організацій, що належать до сфери його управління, внутрішніх військ, контролює правильність використання ними матеріально-технічних ресурсів і коштів;
  • організовує в системі МВС України роботу з питань фінансування, праці, заробітної плати, економічного прогнозування, бухгалтерського обліку і звітності, контрольно-ревізійної діяльності;
  • вносить відповідним органам виконавчої влади пропозиції щодо будівництва об'єктів адміністративного, виробничого, соціально-побутового, військового призначення та житла для забезпечення діяльності його системи, здійснює контроль за цим будівництвом;
  • бере участь у формуванні науково-технічної політики у сфері діяльності органів внутрішніх справ; організовує і координує впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду, забезпечує розроблення озброєнь, спеціальних, технічних і криміналістичних засобів для органів внутрішніх справ та внутрішніх військ;
  • організовує і забезпечує функціонування відомчої мережі зв'язку;
  • забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцензування окремих видів господарської діяльності;
  • організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів у навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери його управління;
  • організовує діяльність закладів охорони здоров'я, що належать до сфери його управління;
  • забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Міністерства, в органах внутрішніх справ і внутрішніх військах;
  • виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Права МВС України[ред.ред. код]

МВС України має право:

  • представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів;
  • одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;
  • залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;
  • перевіряти додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та громадянами правил безпеки дорожнього руху, дозвільної системи;
  • скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції;
  • займатися відповідно до законодавства господарською діяльністю.

Структура[ред.ред. код]

  • Міністр внутрішніх справ України
  • Департамент забезпечення діяльності Міністра
  • Департамент внутрішньої безпеки
  • Кримінальна поліція
    • Департамент карного розшуку
    • Департамент протидії злочинності у сфері економіки
    • Департамент боротьби зі злочинами, повязаними з торгівлею людьми
    • Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків
    • Управління боротьби з кіберзлочинністю
    • Управління кримінальної міліції у справах дітей
    • Робочий апарат Укрбюро Інтерполу
  • Поліція громадської безпеки
    • Департамент громадської безпеки
    • Департамент Державної автомобільної інспекції
    • Головне слідче управління
    • Управління транспортної поліція
    • Головний штаб
    • Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення
    • Департамент кадрового забезпечення
    • Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку
    • Департамент матеріального забезпечення
    • Департамент внутрішнього аудиту
    • Департамент режимно-секретного та документального забезпечення
    • Департамент юридичного забезпечення
    • Департамент комунікації
    • Управління міжнародних зв’язків
    • Управління медичного забезпечення та реабілітації
    • Управління забезпечення проведення люстрації
  • Департамент Державної служби охорони при МВС
  • Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
  • Державний науково-дослідний інститут
  • Головне управління Національної гвардії України (орган військового управління)

Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких координується Міністром внутрішніх справ України:

Навчальні заклади[ред.ред. код]

Спецпідрозділи охорони громадського порядку[ред.ред. код]

У квітні 2014 року головою МВС Аваковим А. Б. прийнято рішення про створення корпусу спецпідрозділів з ​​охорони громадського порядку (батальйонів патрульної служби поліції особливого призначення) для захисту від злочинних посягань та охорони громадського порядку.

Військово-лікарські комісії[ред.ред. код]

При всіх госпіталях МВСУ діють військово-лікарські комісії, на які покладено повноваження експертного визначення медичної та психологічної придатності особи до проходження військової служби в мирних та військових умовах, а також експертне визначення втрати здоров'я внаслідок бойових дій або проходження військової служби в мирний час і встановленні відповідної групи інвалідності учаснику бойових дій, експертне визначення зв'язку смерті/загибелі військовослужбовця з вогнестрільним пораненням при захисті Батьківщини. Комісії є важливими структурними підрозділом військової медицини України.

Миротворча діяльність[ред.ред. код]

Зараз 80 працівників МВС служать у складі миротворчих місій.[1]

Так, в Судані служать 37 співробітників, в Ліберії — 20, на Кіпрі — 8, у Кот-д `Івуарі — 7, в Конго — 5 і в Косово — 2 (у 2005–2006 роках там служило 197 працівників МВС). Ще один офіцер міліції перебуває у складі місії ОБСЄ в Киргизстані.[1]

Скандали в МВС України[ред.ред. код]

Попри те, що правоохоронні органи повинні захищати правопорядок та стояти на стражі закону і інтересів громадян, трапляються поодинокі негативні випадки, які компрометують органи внутрішніх справ, їх співробітників і державну владу в цілому.

  • У травні 2010 р. у Шевченківському райвідділі міліції м. Києва загинув студент Ігор Індило, внаслідок чого розпочалася кампанія «Ні поліцейській державі»
  • У вересні 2011 р. в результаті конфлікту між мешканцем села Семиполки Броварського району Київської області і місцевим майором міліції, останній був застрелений із рушниці. Однак місцева громада активно стала на захист правопорушника і звинуватила міліціонера у влаштуванні терору в селі.[2]
  • Протести у Врадіївці — 2013, які були спровоковані згвалтуванням місцевої жительки Крашкової двома співробітниками місцевого райвідділу.
  • Події 30 листопада — 1 грудня 2013 в середмісті Києва під час протестних акцій.
Докладніше у статті Євромайдан

30 листопада 2013 р. близько 4-ї години ранку бійці спецпідрозділу «Беркут» оточили кілька сотень активних прибічників підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом, які знаходились на Майдані Незалежності у Києві і, застосувавши фізичну силу і спецзасоби (зокрема, гумові кийки), жорстко розігнали мітингувальників, деякі з яких при цьому отримали тілесні ушкодження і були затримані (за деякими припущеннями, діяв російський переодягнений спецназ)[3]. Разом з тим, пізніше було оголошено, що 13 осіб під час цих подій зникло без вісті[4], а один з лідерів опозиції висловив припущення, що їх було вбито бійцями «Беркуту».[5]

Ця подія викликала масове обурення серед значної частини населення України, наступного дня на Хрещатик і Майдан Незалежності під керівництвом лідерів опозиції вийшли вже сотні тисяч протестувальників, з'явились вимоги відставки Уряду і Президента В.Януковича, мітингувальниками були зайняті будівлі Київської міськдержадміністрації, Будинок профспілок на Хрещатику, а 2-го грудня — Жовтневий палац. У той же час декілька десятків молодиків намагалися прорватися через стіну з бійців внутрішніх військ до будівлі Адміністрації Президента по вул. Банковій, застосовуючи каміння і кийки. При цьому деякі з активних нападників були помічені пізніше вже в лавах правоохоронців, що дало привід говорити про сплановані провокації з боку влади і МВС[6][7].

3 грудня 2013 р. з'явились свідчення про масові знущання над затриманими протестувальниками (серед яких виявились і випадкові свідки, зокрема журналіст В.Гарагуц), жорстоке поводження, ненадання медичної допомоги і тортури з боку бійців «Беркуту»[8].

Реформування МВС України[ред.ред. код]

З огляду на численні скандали і факти корупції в системі МВС, в українському суспільстві після Революції гідності назріла думка про необхідність реформування органів правопорядку країни. З цією ініціативою виступили громадські активісти, експерти та журналісти, які створили робочу групу по реформі правоохоронних органів при Громадській ініціативі «Реанімаційний пакет реформ»[9]. Для того, щоб повернути довіру населення і підвищити ефективність роботи МВС, було запропоновано здійснити системні зміни[10]. Дорожна карта реформування МВС зазначила необхідність:[11]

  1. Створити ефективну, контрольовану громадськістю систему органів держави з захисту правопорядку та боротьби зі злочинністю, яка буде діяти в інтересах суспільства на основі стандартів у сфері прав людини;
  2. Законодавчо забезпечити максимальні гарантії прав та свобод людини під час кримінального процесу для усіх сторін відповідного процесу;
  3. Забезпечити таку роботу сиcтеми виконання покарань, яка гарантує дотримання прав та свобод ув'язнених, сприяє ресоціалізації осіб, що потрапляють до установ виконання покарань, а також сприяє зниженню рівня злочинності;
  4. Подолати безкарність злочинів чи злочинної бездіяльності вищих посадових осіб держави, суддів, прокурорів, правоохоронців;
  5. Гуманізувати та привести до європейських стандартів систему кримінальних правопорушень;
  6. Вилучити з законодавства щодо адміністративної відповідальності правопорушення, які мають кримінально-правовий або цивільно-правовий характер.

У квітні 2014 року при МВС була створена Експертна рада з реформування міліції, яку очолив відимий український правозахисник Євген Захаров[12][13][14]. До складу Ради увійшли:

  • Євген Захаров — голова Експертної ради, директор Харківської правозахісної групи;
  • Олег Мартиненко — замісник голови Експертної ради, представник Української Гельсінської спілки з прав людини;
  • Антон Геращенко — секретар Експертної ради, радник міністра внутрішніх справ України;
  • Тігран Авакян, член Експертної ради, заступник міністра внутрішніх справ України з питань Євроінтеграції;
  • Сергій Яровий — член Експертної ради, генерал-лейтенант, заступник міністра внутрішніх справ України;
  • Михайло Вербенський — член Експертної ради, директор Департаменту моніторингу та організаційно-інспекторської роботи МВС України;
  • Олександр Банчук — член Експертної ради, представник Центру політико-правових реформ;
  • Володимир Батчаєв — член Експертної ради, представник Асоціації українських моніторів Дотримання прав людини в діяльності правоохороних органів;
  • Максим Буткевич — член Експертної ради, представник ГО «Центр „Соціальна Дія“», учасник проекту «Без кордонів»;
  • Денис Кобзін — член Експертної ради, директор ГО «Харьковский институт социальных исследований»;
  • Марина Легенька — член Експертної ради, представник Міжнародного жіночого Правозахисного центру «Ла Страда — Україна»;
  • Анастасія Леухіна — член Експертної ради, координатор Міжнародної програми Підвищення кваліфікації органів крімінального розслідування Департаменту Юстиції США;
  • Олександра Матвійчук — член Експертної ради, голова правления ГО «Центр Громадянських свобод»;
  • Вадим Пивоваров — член Експертної ради, представник Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохороних органів;
  • Роман Романов — член Експертної ради, представник Міжнародного фонду «Відродження»;
  • Геннадій Токарев — член Експертної ради, представник Харківської правозахісної групи;
  • Андрій Черноусов — член Експертної ради, представник ГО «Харківський інститут соціальних досліджень»;
  • Еліна Шишкіна — член Експертної ради, заступник директора Програми RADA;
  • Пітер Епплбі — консультант Експертної ради, керівник оперативного штабу Місії ЄС в Україні;
  • Стів Сміт&nbsp — консультант Експертної ради, Головной стратегічний радник Місії ЄС з питань МВС;
  • Ханнеке Брауер — консультант Експертної ради, заступник Головного стратегічного радника Місії ЄС з питань діяльності Прикордонної служби;
  • Мартін Лінхарт — консультант Експертної ради, радник офісу зв'язку НАТО в Україні з питань реформування сектору безпеки України.

Влітку-восени 2014 року Експертна рада з допомогою створеною за запитом української сторони Консультативної місії Європейського Союзу з питань МВС, до якої увійшло близько 70 фахівців із країн ЄС, в більшості із Данії, Швеції та Німеччини[15][16], напрацювала наступні документи[17]:

  • Проект Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ[18]
  • Проект Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України[19]
  • Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання реформування органів внутрішніх справ України»[20]
  • Проект Постанови Кабміну України «Про внесення змін до розділу 1 опису і зразків форменого одягу та знаків розрізнення»[21]
  • Проект розпорядження Кабміну України «Питання реформування органів внутрішніх справ України»[22]
  • Проект Постанови Кабміну України «Про позбавлення підрозділів державної автомобільної інспекції функцій з надання адміністративних послуг, запровадження автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, надання патрульній службі міліції повноважень державної автомобільної інспекції із забезпечення безпеки дорожнього руху та контролю за дотриманням правил дорожнього руху в населених пунктах»[23]
  • Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформування органів внутрішніх справ)»[24]

Пілотний проект із реформування органів внутрішніх справ був проведений на протязі чотирьох місяців на базі ГУМВС України у Львівській області[25]. 22 жовтня Кабінет Міністрів України розглянув і затвердив Концепцію реформування системи Міністерства внутрішніх справ. Реформа МВС розрахована на три роки і буде завершена у 2017 році[26]. В рамках реформи планується скоротити штати МВС на 20 відсотків[27], а також об'єднати спецпідрозділи МВС[28]. Перший заступник голови МВС України Ека Згуладзе, колишній міністр внутрішніх справ Грузії, пообіцяла підвищення зарплати і збільшення кількості жінок у реформованих органах внутрішніх справ України[29].

4 квітня 2015 року Кабінет міністрів розглянув та ухвалив 4 законопроекти щодо реформи МВС: "Про органи внутрішніх справ", "Про Національну поліцію", "Про сервісні послуги та сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". Тепер - своє слово має сказати парламент.[30] Загалом йдеться про такі реформи в системі МВС:

1. Реформа МРЕВ

По-перше, Кабмін пропонує приватизувати міжрайонні реєстраційно-екзаменаційні відділи. По-друге, урядовці наполягають на скороченні кількості таких центрів. За словами заступника міністра внутрішніх справ Еки Згуладзе, на сьогоднішній день в Україні функціонує 228 центрів МРЕВ. Їх буде скорочено до 64. Також МВС планує запровадити ще 15 мобільних центрів. Крім того, МРЕВ будуть надавати послуги на місцях. Деякі послуги зроблять електронними, а в самих сервісних центрах буде встановлено уніфіковану вартість послуг. До липня поточного року в Україні мають відкрити 2 нових центри в Києві, упродовж літа - розвинути таку мережу по всій країні. А вже через два роки в МВС вирішать, централізувати ці функції, або передати місцевій владі, або приватизувати.

2. Реформа штрафів

В МВС також пропонують змінити підхід до нарахування штрафів за порушення на дорогах. Урядовці бачать систему покарань змішаною, або "гібридною". Це своєрідна система балів і штрафів. В Кабміні пропонують всім спочатку нарахувати 150 балів. Якщо відбувається порушення, то бали поступово втрачаються. Якщо зникають бали - починаються штрафи. При несплаті штрафу упродовж 30 днів накладається пеня в розмірі штрафу. При несплаті штрафу та пені справа передається виконавчій службі. Проте, задля запровадження такої схеми, МВС насамперед треба облаштувати дороги та населенні пункти системами відеоспостереженням і радарами. Кожному порушнику будуть показувати відео з його порушенням. Штраф можна буде оскаржити упродовж 10 днів, при цьому оскарження зупиняє строк оплати. Поза тим, у разі ухвалення Радою відповідних законопроектів, буде скасовано мінімальний і максимальний штраф - штраф має бути лише один, аби уникнути ризиків корупції. Крім того, урядом пропонується штрафувати не водія, а власника автомобіля.

3. Реформа застав

Кабінет міністрів пропонує підвищити суму застави для корупціонерів до 10-кратного розміру збитку. Такі зміни уряд пропонує внести до кримінально-процесуальний кодексу з тією метою, щоб корупціонери, які витягли з державної кишені сотні мільйонів гривень, не виходили під заставу. При цьому, згідно цих змін, по окремих категоріях злочинів, внесення застави взагалі не передбачається.

4. Створення Національної поліції

Планується створити корпус оперативного реагування. Формування штату поліцейських буде проходити за змішаною контрактною системою. Як зазначила заступник міністра внутрішніх справ Ека Згуладзе, спочатку буде контракт на 2 роки, за умови позитивної оцінки, його можна буде продовжити. При цьому, контракт для начальника поліції можна буде укласти на 5 років. Поліцейські, серед іншого, будуть допомагати громадянам, зокрема, орієнтуватися на місці, надавати першу допомогу.

5. Реформа зарплат в МВС

Раніше анонсоване прем'єр-міністром підвищення заробітних плат працівникам МВС вже в дії. Слідчі МВС, які займаються розслідуванням особливо важливих справам, відтепер отримуватимуть 30 тис. грн. Поки що таких всього 63 особи. На переконання урядовців, суттєве підвищення зарплат (з 2 тис. 300 грн до 30 тис. грн) - це перший крок у боротьбі з корупцією в країні.

Звання та відзнаки[ред.ред. код]

Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України», в Україні встановлено наступні знаки розрізнення працівників міліції та міністерства внутрішніх справ[31]:

Курсанти Рядовий склад Молодший начальницький склад
Погон Ukr Police cadet rank.png Ukr Policeman rank 1.jpg Ukr Police rank 3.jpg Ukr Police rank 4.jpg Ukr Police rank 5.jpg Ukr Police rank 6.jpg Ukr Police rank 6a.png Ukr Police rank 6b.png
Звання Рядовий міліції Молодший сержант міліції Сержант міліції Старший сержант міліції Старшина міліції Прапорщик міліції Старший прапорщик міліції
Середній начальницький склад Старший начальницький склад Вищий начальницький склад
Погон Ukr Police rank 7.png Ukr Police rank 8.png Ukr Police rank 9.png Ukr Police rank 10.png Ukr Police rank 11.png Ukr Police rank 12.png Ukr Police rank 13.png Ukr Police rank 14.png Ukr Police rank 15.png Ukr Police rank 16.png
Звання Молодший лейтенант міліції Лейтенант міліції Старший лейтенант міліції Капітан міліції Майор міліції Підполковник міліції Полковник міліції Генерал-майор міліції Генерал-лейтенант міліції Генерал-полковник міліції

Медалі за сумліну службу[ред.ред. код]

Відомчі заохочувальні відзнаки МВС для осіб рядового і начальницького особового складу МВС, військовослужбовців Внутрішніх військ (з березня 2014 року — Національної гвардії), цивільних працівників системи МВС та громадян України мають статус урядових нагород України[32]. Їх базовий перелік був затверджений наказом МВС України № 180 від 5 червня 2007 року[33]. Укази Президента України № 365/2012 від 30 травня 2012 року «Про відомчі заохочувальні відзнаки» та № 491/2014 від 26 травня 2014 року «Про внесення змін до Положення про відомчі заохочувальні відзнаки» регламентували кількість, пiдстави вiдзначення та вимоги до вiдомчiх заохочувальних вiдзнак, які «не можуть вiдтворювати державнi нагороди України»[34][35].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Вячеслав Хрипун (2013-03-20). Милицию вызывали (ru). Коммерсантъ Украина. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2013-03-20. 
  2. Жителі села Семиполки захищають чоловіка, який убив міліціонера
  3. Український Майдан вбивала російська «Альфа»?
  4. Зниклі безвісти та особи, які знайшлися станом на 20.00 (17.12.2013)
  5. Тягнибок подозревает, что милиция убила нескольких демонстрантов Евромайдане в Киеве
  6. В Интернете появилось видео с провокаторами, которых наняли «регионалы» для «штурма АП»
  7. Порошенко: є свідчення, як провокаторів і грейдер завозили на Банкову
  8. Беркут фотографировался, ставя ноги на головы избитых ими на Банковой
  9. Реформа органів правопорядку
  10. 10 реформ для міліції. Як перетворити МВС з банди на правоохоронців?
  11. Дорожна карта реформ: Реформа органів правопорядку
  12. Ми повинні напрацювати свій механізм реформи і свою міліцію, — Євген Захаров (ФОТО), ВЗГ ГУМВС України у Львівській області, 18 липня 2014
  13. Розширене засідання Експертної ради при МВС з питань реформування та прав людини
  14. Документи по реформі МВС, — Арсен Аваков
  15. Реформуванням МВС займеться 70 експертів з ЄС
  16. Реформувати українську міліцію допоможуть експерти з ЄС
  17. Аваков опублікував документи про реформу МВС
  18. Проект Концепції першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ
  19. Стратегія розвитку органів внутрішніх справ України
  20. Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання реформування органів внутрішніх справ України»
  21. Постанова Кабміну України «Про внесення змін до розділу 1 опису і зразків форменого одягу та знаків розрізнення»
  22. Проект розпорядження КМУ «Питання реформування органів внутрішніх справ України»
  23. Проект Постанови Кабміну України «Про позбавлення підрозділів державної автомобільної інспекції функцій з надання адміністративних послуг, запровадження автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, надання патрульній службі міліції повноважень державної автомобільної інспекції із забезпечення безпеки дорожнього руху та контролю за дотриманням правил дорожнього руху в населених пунктах»
  24. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформування органів внутрішніх справ)»
  25. Голова Експертної ради при МВС представив результати першого етапу реформування ОВС
  26. Правительство утвердило концепцию реформирования милиции
  27. Шкиряк рассказал, что в МВД сократят штат
  28. Все милицейские спецподразделения будут объединены в одно, — Зорян Шкиряк
  29. Згуладзе каже, що реформи в МВС передбачають зростання зарплат
  30. Збільшення розміру застав, реформа МРЕВ та "гібридна" система нарахування штрафів - у МВС взялися за реформи
  31. Постанова ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ «Про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України», Відомості Верховної Ради України , 1993, № 22, ст. 234.
  32. Нагорода — не компенсація: Указ Президента урівноважить систему відомчих відзнак, Урядовий кур'єр, 22 червня 2012
  33. ІНСТРУКЦІЯ щодо застосування відомчих заохочувальних відзнак до осіб рядового і начальницького складу, військовослужбовців внутрішніх військ, цивільних працівників системи МВС України, громадян
  34. Указ Президента України № 365/2012 від 30 травня 2012 року «Про відомчі заохочувальні відзнаки»
  35. Указ Президента України № 491/2014 від 26 травня 2014 року «Про внесення змін до Положення про відомчі заохочувальні відзнаки»

Джерела[ред.ред. код]