Міністерство зовнішньої торгівлі СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міністерство зовнішньої торгівлі — основний орган державної монополії зовнішньої торгівлі СРСР.

Історія[ред. | ред. код]

Декрет про націоналізацію зовнішньої торгівлі[ред. | ред. код]

Радянська зовнішня торгівля здійснювалась на підставі державної монополії, запровадженої декретом РНК від 22 квітня 1918 року «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі»[1][2]. В ст.1 зазначалось, що «Вся зовнішня торгівля націоналізується. Торгові оборудки з купівлі та продажу усілякого роду продуктів (видобувної, обробної промисловості, сільського господарства тощо) з іноземними державами й окремими торговими підприємствами за кордоном здійснюються від особи Російської Республіки спеціально на те уповноваженими органами. Окрім цих органів будь-які торгові оборудки з іноземними країнами для ввезення та вивезення забороняються». Відповідно до декрету безпосереднє державне керівництво зовнішньою торгівлею доручалось Народному комісаріату торгівлі та промисловості, перейменованому 1920 року на Народний комісаріат зовнішньої торгівлі[3]. Зовнішньоторгові оборудки могли здійснюватись надалі тільки органами, спеціально уповноваженими державою.

Наркомат зовнішньої торгівлі РРФСР було створено 1920 року. За два роки з'явився Наркомат зовнішньої торгівлі СРСР, а 1924 року — Наркомат внутрішньої торгівлі СРСР, які 1925 року було злито в єдиний Наркомат зовнішньої та внутрішньої торгівлі. 1930 року наркомати знову були роз'єднані на Наркомат зовнішньої торгівлі та Наркомат постачання. 1953 року Міністерства зовнішньої та внутрішньої торгівлі злились у єдине міністерство, яке знову було розділено 1958 року. Згодом до Міністерства зовнішньої торгівлі було додано Державний комітет із зовнішніх економічних зв'язків.

Народний комісаріат торгівлі та промисловості (НКТП РРФСР)[ред. | ред. код]

Створений 1917 року.

  • Народні комісари:
  • Заступники наркома:
  • Управляючий справами:

Народний комісаріат зовнішньої торгівлі РРФСР (НКЗТ РРФСР)[ред. | ред. код]

Створений 1920 року шляхом реорганізації Наркомату торгівлі й промисловості РРФСР.

  • Нарком:
  • Заступники наркома:
  • Управляючий справами:

Народний комісаріат зовнішньої торгівлі СРСР (НКЗТ СРСР)[ред. | ред. код]

Створений 1922 року шляхом реорганізації Наркомату зовнішньої торгівлі РРФСР.

Нарком:

Заступники наркома:

Народний комісаріат зовнішньої та внутрішньої торгівлі СРСР[ред. | ред. код]

У листопаді 1925 року Наркомат торгівлі СРСР і Наркомат зовнішньої торгівлі СРСР були об'єднані в Народний комісаріат зовнішньої та внутрішньої торгівлі СРСР.

  • Наркоми:
  • Заступники наркома:

Народний комісаріат зовнішньої торгівлі СРСР[ред. | ред. код]

  • Наркоми:
  • Заступники наркома:

Міністерство зовнішньої торгівлі[ред. | ред. код]

1946 року було вперше створено міністерство зовнішньої торгівлі СРСР шляхом реорганізації Наркомату зовнішньої торгівлі СРСР.

З 5 березня до 24 серпня 1953 року було об'єднано з міністерством внутрішньої торгівлі й мало назву Міністерство внутрішньої та зовнішньої торгівлі.

24 серпня 1953 року указом Президії Верховної Ради СРСР знову було створено Міністерство зовнішньої торгівлі.

Міністерство зовнішніх економічних зв'язків СРСР[ред. | ред. код]

Під час перебудови 1988 року Міністерство зовнішньої торгівлі було остаточно ліквідовано й завершило самостійне існування.

Разом із Державним комітетом СРСР із зовнішньоекономічних зв'язків Мінзовнішторг було об'єднано в МЗЕЗ СРСР. Голова ДКЕЗ СРСР став керівником нового міністерства.[4][5]. Міністерство в такому вигляді існувало до розпаду СРСР у грудні 1991 року.

  • Міністр:

Центральний апарат Міністерства[ред. | ред. код]

Центральний апарат Мінзовнішторгу розміщувався в Москві у висотній будівлі на Смоленській-Сенній площі, б. № 32/34, в якій також розміщувалось Міністерство закордонних справ СРСР.

Склад центрального апарату:

  • Секретаріат і апарат міністра зовнішньої торгівлі
  • Секретаріати заступників міністра
  • Колегія Мінзовнішторгу
  • Главки (головні управління)
  • Головне інженерно-технічне управління (ГІТУ)
  • Управління
  • Управління кадрів
  • Обчислювальний центр
  • Партком (на правах райкому)
  • Комітет комсомолу (на правах райкому)
  • Профспілковий комітет
  • Поліклініка

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • 1959 року за кордон було поставлено першу партію радянської горілки «Московская».
  • 1966 року розділено товаропотоки зовнішньої торгівлі сільгосптоварами: «Продінторг» займався в основному сільгосптоварами тваринного походження, а «Союзплодоімпорт» — рослинного: чай, кава, какао-боби, шампанське, горілка.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СУ 1918, № 33, ст. 432
  2. Декрети радянської влади. Т.2. 17 березня — 10 липня 1918 року. М., 1959. С.158
  3. «Зібрання узаконень», 1920, № 53, ст. 235
  4. Постанова Радміну СРСР від 12.03.1988 N 320[недоступне посилання]
  5. Постанови Радміну СРСР від 12.03.1988 N 320 та від 18.05.1989 N 412[недоступне посилання]

Посилання[ред. | ред. код]