Міністерство зовнішньої торгівлі СРСР
Міністерство зовнішньої торгівлі — основний орган державної монополії зовнішньої торгівлі СРСР.
Історія[ред. | ред. код]
Декрет про націоналізацію зовнішньої торгівлі[ред. | ред. код]
Радянська зовнішня торгівля здійснювалась на підставі державної монополії, запровадженої декретом РНК від 22 квітня 1918 року «Про націоналізацію зовнішньої торгівлі»[1][2]. В ст.1 зазначалось, що «Вся зовнішня торгівля націоналізується. Торгові оборудки з купівлі та продажу усілякого роду продуктів (видобувної, обробної промисловості, сільського господарства тощо) з іноземними державами й окремими торговими підприємствами за кордоном здійснюються від особи Російської Республіки спеціально на те уповноваженими органами. Окрім цих органів будь-які торгові оборудки з іноземними країнами для ввезення та вивезення забороняються». Відповідно до декрету безпосереднє державне керівництво зовнішньою торгівлею доручалось Народному комісаріату торгівлі та промисловості, перейменованому 1920 року на Народний комісаріат зовнішньої торгівлі[3]. Зовнішньоторгові оборудки могли здійснюватись надалі тільки органами, спеціально уповноваженими державою.
Наркомат зовнішньої торгівлі РРФСР було створено 1920 року. За два роки з'явився Наркомат зовнішньої торгівлі СРСР, а 1924 року — Наркомат внутрішньої торгівлі СРСР, які 1925 року було злито в єдиний Наркомат зовнішньої та внутрішньої торгівлі. 1930 року наркомати знову були роз'єднані на Наркомат зовнішньої торгівлі та Наркомат постачання. 1953 року Міністерства зовнішньої та внутрішньої торгівлі злились у єдине міністерство, яке знову було розділено 1958 року. Згодом до Міністерства зовнішньої торгівлі було додано Державний комітет із зовнішніх економічних зв'язків.
Народний комісаріат торгівлі та промисловості (НКТП РРФСР)[ред. | ред. код]
Створений 1917 року.
- Народні комісари:
- Заступники наркома:
- Управляючий справами:
Народний комісаріат зовнішньої торгівлі РРФСР (НКЗТ РРФСР)[ред. | ред. код]
Створений 1920 року шляхом реорганізації Наркомату торгівлі й промисловості РРФСР.
- Нарком:
- Заступники наркома:
- Управляючий справами:
Народний комісаріат зовнішньої торгівлі СРСР (НКЗТ СРСР)[ред. | ред. код]
Створений 1922 року шляхом реорганізації Наркомату зовнішньої торгівлі РРФСР.
Нарком:
Заступники наркома:
Народний комісаріат зовнішньої та внутрішньої торгівлі СРСР[ред. | ред. код]
У листопаді 1925 року Наркомат торгівлі СРСР і Наркомат зовнішньої торгівлі СРСР були об'єднані в Народний комісаріат зовнішньої та внутрішньої торгівлі СРСР.
- Наркоми:
- Заступники наркома:
Народний комісаріат зовнішньої торгівлі СРСР[ред. | ред. код]
- Наркоми:
- Заступники наркома:
Міністерство зовнішньої торгівлі[ред. | ред. код]
1946 року було вперше створено міністерство зовнішньої торгівлі СРСР шляхом реорганізації Наркомату зовнішньої торгівлі СРСР.
З 5 березня до 24 серпня 1953 року було об'єднано з міністерством внутрішньої торгівлі й мало назву Міністерство внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
24 серпня 1953 року указом Президії Верховної Ради СРСР знову було створено Міністерство зовнішньої торгівлі.
Міністерство зовнішніх економічних зв'язків СРСР[ред. | ред. код]
Під час перебудови 1988 року Міністерство зовнішньої торгівлі було остаточно ліквідовано й завершило самостійне існування.
Разом із Державним комітетом СРСР із зовнішньоекономічних зв'язків Мінзовнішторг було об'єднано в МЗЕЗ СРСР. Голова ДКЕЗ СРСР став керівником нового міністерства.[4][5]. Міністерство в такому вигляді існувало до розпаду СРСР у грудні 1991 року.
- Міністр:
Центральний апарат Міністерства[ред. | ред. код]
Центральний апарат Мінзовнішторгу розміщувався в Москві у висотній будівлі на Смоленській-Сенній площі, б. № 32/34, в якій також розміщувалось Міністерство закордонних справ СРСР.
Склад центрального апарату:
- Секретаріат і апарат міністра зовнішньої торгівлі
- Секретаріати заступників міністра
- Колегія Мінзовнішторгу
- Главки (головні управління)
- Головне інженерно-технічне управління (ГІТУ)
- Управління
- Управління кадрів
- Обчислювальний центр
- Партком (на правах райкому)
- Комітет комсомолу (на правах райкому)
- Профспілковий комітет
- Поліклініка
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- 1959 року за кордон було поставлено першу партію радянської горілки «Московская».
- 1966 року розділено товаропотоки зовнішньої торгівлі сільгосптоварами: «Продінторг» займався в основному сільгосптоварами тваринного походження, а «Союзплодоімпорт» — рослинного: чай, кава, какао-боби, шампанське, горілка.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ СУ 1918, № 33, ст. 432
- ↑ Декрети радянської влади. Т.2. 17 березня — 10 липня 1918 року. М., 1959. С.158
- ↑ «Зібрання узаконень», 1920, № 53, ст. 235
- ↑ Постанова Радміну СРСР від 12.03.1988 N 320[недоступне посилання]
- ↑ Постанови Радміну СРСР від 12.03.1988 N 320 та від 18.05.1989 N 412[недоступне посилання]