Міоглобін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стрічкова репрезентація структури міоглобіну.

Міоглобі́н — кисень-зв'язуючий білок скелетних м'язів та м'язів серця хребетних тварин.

Міоглобін скелетних м'язів і міоглобін міокарду (серцевого м'яза) дещо відрізняються за амінокислотною послідовністю. У практичній медицині цей факт використовується для визначення діагнозу інфаркта міокарду по появі специфічної «серцевої» форми міоглобіну (так само як і «серцевих» ізотипів деяких м'язових ферментів) в крові.

За нормальними умовами, у відсутність пошкодження або запалення м'язової тканини, міоглобін в кров не потрапляє. Подібно гемоглобіну, міоглобін високотоксичний при його знаходженні у вільному стані в плазмі крові: крупні молекули міоглобіну можуть закупорювати канальці нирок і приводити до їх некрозу; конкуруючи з гемоглобіном еритроцитів за пов'язання з киснем в легенях і не виконуючи функцію віддання кисню тканинам, вільний міоглобін погіршує кисневе постачання тканин і приводить до розвитку тканинної гіпоксії.

Самоотруєння організму вільним міоглобіном і як наслідок гостра ниркова недостатність і тканинна гіпоксія — одна з головних причин смерті при синдромі тривалого здавлення (креш-синдромі), що зустрічається при важких травмах із здавленням або розтрощуванням значних кількостей м'язової тканини.

Альфа-спіраль аланіну Це незавершена стаття з біохімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.