Міозин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Міози́н — білок м'язової тканини, що разом з іншим білком — актином — утворює актоміозин — основну складову частину скоротливих ниток м'язових волокон. Міозин — глобулярний структурний білок.

Молекула міозина складається з двох частин: довгої палочкоподібної ділянки («хвоста») і приєднаної до одного з його кінців глобулярної ділянки, що представлена двома однаковими «голівками». Молекули міозина розташовані в міозиновій нитці таким чином, що голівки регулярно розподіляються по всій її довжині, крім невеличкої серединної ділянки, де їх немає («гола» зона). У тих місцях, де нитки актину і міозина перекриваються, міозинові голівки можуть прикріплюватися до сусідніх актинових ниток, і в результаті цієї взаємодії може відбуватися скорочення м'яза.

Енергія для вчинення такої роботи визволяється при гідролізі АТФ; усі міозинові голівки проявляють АТФазну активність, прикріплення міозинових голівок залежить від концентрації іонів Са2+ у саркоплазмі. Міозинова АТФаза активується при взаємодії актину з міозином. Іони Mg2+ можуть інгібітувати цей процес.