Міофібрила

Міофібрила
1. Аксон 2. Нервово-м'язовий синапс 3. Міоцит 4. Міофібрила
Латинська назва	myofibrilla
MeSH	Myofibrils

Міофібрила (Актоміозин) - білковий комплекс, утворений волокнистими структурами актину (тонкі волокна) і міозину (грубі волокна).

Переміщення одних волокон відносно інших викликає скорочення (або розслаблення) м'язів. Кожна міофібрила розділена за допомогою Z- дисків на окремі ділянки.

Між міофібрилами знаходиться багато мітохондрій. Цитоплазма м'язового волокна називається саркоплазмою і містить мережу внутрішніх мембран - саркоплазматичний ретикулум. Поперек волокна і між міофібрилами проходить система трубочок, називана Т-системою, що пов'язана із сарколемою. У певних місцях трубочки Т-системи розташовуються між двома цистернами саркоплазматичного ретикулума. Комплекс з однієї Т-трубочки і двох цистерн називається тріадою. Трубочка і цистерни сполучені між собою поперечними мембранними містками. Цистерни беруть участь у захопленні і звільненні іонів Ca2+. У результаті концентрація цих іонів у саркоплазмі знижується або збільшується, що у свою чергу впливає на активність АТФази, а виходить, і на скорочувальну функцію м'язового волокна.

У світловий мікроскоп видна лише поперечна покресленність міофібрил. Це виглядає як правильне чергування світлих і темних смуг, названих відповідно зонами (або дисками) I і А. По середині кожної зони проходить тонка темна лінія. Електронно-мікроскопічне дослідження показує, що покресленність обумовлена певним розташуванням ниток актина (тонких філаментів) і міозина (товстих філаментів).

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.