Міоцит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Загальна структура м'язових клітин(міоцитів) і нервово-м'язового з'єднання:
1. Аксон
2. Нервово-м'язове з'єднання
3. М'язова клітина (Міоцит)
4. Міофібрила

Міоци́т — це одноядерна м'язова клітина, яка є структурно-функціональною одиницею м'язової тканини.

Будова[ред.ред. код]

Міоцити складають основу непосмугованої м'язової тканини, мають від 10 до 100 мкм завдовжки і до 10 мкм в діаметрі. Ядро знаходиться в розширеній частині міоцита, має паличкоподібну форму і містить кілька ядерець. У цитоплазмі (саркоплазмі) міоцита багато ниткоподібних міофібрил, розташованих уздовж його осі. Міофібрили складаються з тонших ниток — протофібрил (тонкі складаються з білка актину, товсті — з білка міозину). Міоцити непосмугованої м'язової тканини щільно прилягають один до одного або розміщуються таким чином, що кожен з них контактує з 8-10 іншими міоцитами. Завдяки цьому нервові імпульси легко поширюються на всю групу міоцитів, яку називають руховою одиницею.

Кардіоміоцит[ред.ред. код]

Серцева посмугована м'язова тканина складається із скоротливих (типових) кардіоміоцитів та серцевих провідних міоцитів. У центрі скоротливого міоциту розташоване одне ядро, а по периферії концентруються пучки міофібрил. Міоцити лежать ланцюжком і утворюють м'язове волокно. Між двома сусідніми міоцитами є вставні диски (місце з'єднання), які утворені двома суміжними мембранами (нексус) і забезпечують тісний контакт між клітинами. За допомогою вставних дисків міоцити зібрані в комплекси або волокна. Вставні диски мають хвилястий вигляд і два види сполучення: десмосоподібні та щільні контакти. Десмосоподібні контакти забезпечують міцне з'єднання клітин, а щільні — електричний зв'язок сусідніх кардіоміоцитів та проведення імпульсів по м'язовому пласту міокарда. Міофібрили через ці вставні диски не проходять. Вставні диски ділять м'язові волокна на окремі сегменти — симпласти, що сприяє відносній незалежності кардіоміоцитів. Це дуже важлива особливість серцевої тканини, що дає змогу безперервно скорочуватись протягом усього життя організму. Оскільки у типових серцевих міоцитів відсутні тріади, для їх скорочення необхідний приплив іонів кальцію з інших тканин. Ось чому введення в кров солей кальцію підсилює роботу серцевого м'яза. Кардіоміоцити, що розміщуються у передсерді, мають здатність синтезувати передсердний натрійуретичний фактор (ПНФ), який діє діуретично (підсилює виведення з організму води і солей та знижує артеріальний тиск).

Провідні (атипові) кардіоміоцити відрізняються за своєю будовою від скоротливих. Містить кілька ядер, а міофібрил значно менше, вони йдуть у різних напрямах і перетинаються між собою. Їх сукупність утворює серцеве провідне м'язове волокно. Останні формують провідну систему, яка забезпечує узгодженість скорочень різних ділянок серцевої м'язової тканини.