Мірмекохорія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Насіння чистотілу (Chelidonium majus) з поживними приатками
Мураха, що несе насіння

Мірмекохорія (від грец. mýrmēx — мураха і chōréō — розповідаю) — поширення мурахами насіння і інших зачатків рослин.

Мірмекохорія пов'язана з поїданням мурахами придатків (аріллоідів або карункулів) на насінні, які залишаються при цьому непошкодженими. Одна колонія мурашок розносить десятки тисяч насіння за вегетаційний період на відстань до 100—1000 м від мурашника. Мірмекохорія спостерігається як в помірних, так і в тропічних поясах (головним чином в Бразилії). У помірному поясі мірмекохорія властива багатьом однодольним (проліски, гусяча цибуля, ожина, перловник, ковила) і дводольних рослин (ряст, чистотіл, китятки, фіалка, цикламен, живокіст, живучка, чебрець, будра, вероніка , мар'яннік та ін.). Серед них є облігатні мірмекохори, що поширюються тільки за допомогою мурах, і факультативні, які поширюються й іншими способами.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.