Мірошниченко Віктор Панасович
| Мірошниченко Віктор Панасович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
21 вересня 1936 Полтава, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер |
10 листопада 2001 (65 років) Полтава, Україна | |||
| Поховання | Полтава | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор | |||
| Alma mater | Харківський державний театральний інститут | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Віктор Павлович Мірошниченко (21 вересня 1936, Полтава, УРСР, СРСР — 10 листопада 2001, Полтава, Україна) — український актор, режисер. Народний артист Української РСР (1984).
Біографія[ред. | ред. код]
Пішов у школу після війни.
1962 року закінчив Харківський театральний інститут і вже у 60-х роках став актором Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя (1967).
Став одним із провідних акторів театру.
У 1986–1989 роках В. Мірошниченко був головним режисером театру.
1996 року, коли у музичному училищі імені Лисенка вирішили відкрити театральне відділення, Віктору Панасовичу запропонували очолити його. Працював у музичному училищі 7 років.
Недуга зламала його життя у 2001.
Творчість[ред. | ред. код]
Його головні театральні роботи: Боруля, Омелько — у п'єсі «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого; Терентій Бублик — у п'єсі «Платон Кречет» Олександра Корнійчука.
Був режисером спектаклів: «Ніколи не згасне» Володимира Орлова (1985), «Карусельні фарби» Генріха Сапгіра (1986), «Діти Арбата» Анатолія Рибакова (1988), «Залізна завіса» Володимира Котенка (1988).
Знявся в українському фільмі «Загублені в пісках» (1984).
Вшанування[ред. | ред. код]
- Народний артист Української РСР (1984).
- Меморіальна дошка засновнику відділу театрального мистецтва Полтавського музичного училища Мірошніченко Віктору Панасовичу відкрита на фасаді будинку Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка, що по вул. Жовтневій, 11, у Полтаві, де він працював останні роки свого життя.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с.— С. 417.
- «Лтава» Полтавська обласна державна телерадіокомпанія