Мір Султан-Хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мір Малік Султан-Хан
англ. Mir Malik Sultan Khan
Мір Султан-Хан.jpg
Дата народження 1905
с. Мітха Тавана, біля міста Саргодха, провінція Пенджаб, сучасний Пакистан
Дата смерті 25 квітня 1966(1966-04-25)
Саргодха, Пенджаб, Пакистан
Титул чемпіон Індії 1928;
чемпіон Великобританії 1929, 1932, 1933
Піковий рейтинг ~ 2695 (1932)[1]

Мір Малік Султан-Хан (англ. Mir Malik Sultan Khan; * 1905, с. Мітха Тавана, біля міста Саргодха, Пенджаб, сучасна територія Пакистану 25 квітня 1966, Саргодха, Пенджаб, Пакистан) — індійсько-англійський шахіст. Найсильніший шахіст Індії 1920-х і 1930-х років та один з найкращих англійських шахістів 1930-х років. Чемпіон Індії 1928, чемпіон Великобританії 1929, 1932 і 1933. На міжнародній арені виступав тільки 4 роки (з 1929 до 1933) і вважався одним з найперспективніших шахістів світу. 1933 року повернувся до Індії й покинув шахи назавжди.

Життєпис[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Народився й виріс у багатодітній сім'ї в Пенджабі (сучасна територія Пакистану). У 9-річному віці батько навчив хлопця грати в індійські шахи (шатрандж), що були в Індії набагато популярніші від європейських. Талант Султан-Хана швидко розвивався і у 21-річному віці він уже був найсильнішим шахістом у провінції Пенджаб. Його помітив військовик, багатий меценат і землевласник-набоб Умар Хаят-Хан і запросив жити до свого маєтку. Мір Малік навчився європейських шахів і після 2-річної підготовки взяв участь у чемпіонаті Індії 1928 року, що проходив у Делі. Одержавши 8 перемог і 1 нічию у 9 партіях, він упевнено здобув титул чемпіона.

Європейська кар'єра[ред.ред. код]

Навесні 1929 року генерал-майор Хаят-Хан вирушив до Лондона і серед осіб, що його супроводжували, був і Султан-Хан. Як представник колонії отримав членство в Британському шаховому клубі. Серед прихильників таланту індійця була Едіт Прайс — 4-разова на той час чемпіонка Англії та один із керівників клубу. Вона влаштувала Султан-Ханові заняття у Вільяма Вінтера, майбутнього чемпіона Великобританії 1935 і 1936 років. Вінтер намагався допомогти юнакові засвоїти шахову теорію та основи стратегії, адже Султан-Хан не знав європейських мов (навіть англійської), тому в ранні роки всю теорію опановував сам на власному досвіді.

За 2 місяці до початку чемпіонату Великобританії, що був призначений на липень-серпень, Мір Султан-Хан взяв участь у тренувальному турнірі. Виступали: Адріан Ґарсія Конде — британський шахіст мексиканського походження, що здобув низку високих місць на престижних турнірах; Фредерік Єйтс — багаторазовий чемпіон Великобританії; Вільям Вінтер; Мір Султан-Хан. Індійський шахіст програв усі партії Вінтерові та Єйтсу, у двох партіях проти Конде здобув 1,5 очка й поділив з ним 3-4 місця.

Чемпіонат Великобританії 1929 зібрав 12 шахістів. У першому турі Султан-Хан програв, а в 2 і 3 турах здобув нічиї. У його грі ще було багато теоретичного браку, незнання теорії дебютів і відсутності турнірного досвіду. Але сенсаційно індієць у наступних 8 партіях здобув аж 6 перемог і лише двічі зіграв унічию, фінішувавши на 1-ому місці. Вперше в історії гравець з колонії здобув титул чемпіона Великобританії.

Як чемпіон країни, Мір Султан-Хан отримав би можливість зіграти у престижному міжнародному турнірі у Гастінгсі, що відбувається щороку після Різдва. Однак у листопаді Хаят-Хан повернувся до Індії, забравши зі собою Султан-Хана.

Шахіст знову приїхав до Європи влітку 1930 року і його відразу ж запросили на міжнародний турнір у Скарборо. Турнір був одним з найсильніших змагань року за складом учасників. Султан-Хан поділив 4-5 місця серед 12 учасників, випередивши провідних англійських шахістів — Джорджа Томаса та Фредеріка Єйтса — перемігши їх в очних зустрічах. Це було важливим тому, що на основі результатів у Скарборо було вирішено формувати склад шахової збірної Англії для виступу в шаховій олімпіаді в Гамбурзі 1930.

На олімпіаді 1930 Англія виступила стабільно, але не показала всього свого потенціалу — 8-е місце серед 18 команд. Індусові довірили місце за першою шахівницею і він провів усі 17 партій турніру (+9 =4 -4), але з представниками першої шістки лідерів він грав унічию, або програвав, перемігши тільки Амоса Покорного (Чехословаччина). Також конфуз стався в 11-ому турі, коли Султан-Хан за 16 ходів несподівано програв Еґґертові Ґілферу з Ісландії.

Турнір у Льєжі в серпні 1930 індійський шахіст почав із 6 перемог поспіль, а потім зіграв унічию з Акібою Рубінштейном. Партію проти Рубінштейна Султін-Хан провів із перев'язаним горлом — європейський клімат спричиняв часті простуди шахіста. У перших шести турах індус упевнено йшов лідером з великим відривом, але в останні 4 партії програв, що можна пояснити хворобою, і посів друге місце, що і так стало великим успіхом для 25-річного шахіста.

Після успіху в Льєжі ставлення до Султан-Хана змінилося. Якщо раніше його досягнення вважали певною випадковістю, то після 2-го місця в дуже сильному міжнародному турнірі до нього почали ставитися як до гравця світового класу.

На чемпіонаті Великобританії 1932 Султан-Хан знову виборов перше місце. Цікаво, що цього ж року чемпіонат Великобританії серед жінок виграла його учениця — Фатіма, теж індійка за пожодженням. Останній третій титул чемпіона Великобританії Султан-Хан здобув 1933 року.

Усього Мір Султан-Хан зіграв в офіційних європейських турнірах 198 партії. Найвідомішим поєдинком стала перемога над екс-чемпіоном світу Хосе-Раулем Капабланкою на турнірі у Гастінгсі 31 грудня 1930 року. Це була єдина для кубинця поразка на турнірі та перша програна турнірна партія в Англії.

Кінець кар'єри[ред.ред. код]

Наприкінці 1933 року генерал-майор Умар Хаят-Хан і Мір Султан-Хан повернулися до Індії. Подальша доля шахіста маловідома. Він уже не виступав у жодних турнірах, але відомо, що 1935 року він зустрівся в матчі з переможцем індійської першості, провідним шахістом Індії Вінаякрао Каділкаром і розгромив того з рахунком 9½:½. За заповітом Умара Хаят-Хана шахіст отримав деякі гроші та ділянку землі.

Помер 25 квітня 1966 року від туберкульозу в місті Саргодха (провінція Пенджаб, Пакистан).

Стиль гри[ред.ред. код]

Відзначався хорошою інтуїцією та нестандартними для класичної теорії рішеннями, не любив складних позицій. У перші місяці перебування в Європі зовсім не знав дебютної теорії, тому дебюти грав інтуїтивно, але згодом заповнив цю нішу. Деколи невиправдано втрачав темп і грав пасивно, не проявляючи активності й, передовсім, намагаючись запобігти активним діям суперника. Одним з улюблених прийомів шахіста були несподівані т. зв. «бокові ходи» (ходи на флангах).

Прикладом гри Султан-Хана може бути 3-я партія матчу із Сало Флором[2]:

Мір Султан-Хан — Сало Флор
(Лондон, 1932)
Захист Каро—Канн

1.e4 c6 2.d4 d5 3.ed cd 4.Сd3 Кc6 5.c3 Кf6 6.Сf4 Сg4 7.f3

Найточнішим виглядає 7.Сe2. Однак хід пішаком, що ослаблює позицію із точки зору загальних перспектив, але вирішує конкретні проблеми, повністю в стилі Султан-Хана.

7… h5 8.e2 e6 9.Сd2 Сd6 10.Сg3 Фc7 11.Кb3 Сg4 12.Тc1

Хід виглядає зайвим у загальному стратегічному плані. Проте він — реакція на 10… Фc7: білі готуються до активних дій на випадок рокіровки противника.

12… С:d3 13.Ф:d3 0-0 14.С:d6 Ф:d6 15.0-0 Тe8 16.Лg3 g6.

після 18 ходу чорних
a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
b8 чорний кінь
c8 чорна тура
e8 чорна тура
g8 чорний король
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
f7 чорний пішак
h7 чорний пішак
d6 чорний ферзь
e6 чорний пішак
f6 чорний кінь
g6 чорний пішак
d5 чорний пішак
d4 білий пішак
b3 білий кінь
d3 білий ферзь
f3 білий пішак
g3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
f1 біла тура
h1 білий король
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h

Підготовка до e6-e5?

17.Тe1 Тc8 18.Тe2 Кb8.

Кінь збирається через d7 і b6 добратися до c4 (див. діаграму).

19.a4.

Ослаблення полів на ферзевому фланзі відступає на другий план перед точно сформульованим завданням: треба завадити маршруту коня, й пішак відправляється в дорогу, щоб взяти під контроль поле b6.

19…Кd7 20.a5 Фa6 21.Ф:a6 ba.

Відважний і відповідальний вчинок. Рівновагу невідворотно порушено. Тепер кожен із суперників повинен довести перевагу своїх позиційних плюсів на ферзевому фланзі: краща пішакова структура чи відкриті лінії.

22.Тa1 Тc7 23.Кc1! Тc8 24.Кd3 Тb7 25.Тa3 Кc6 26.Кf1 Тb5 27.b4 Кd8 28.Кe3 Тb8.

після 28 ходу чорних
a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
b8 чорна тура
c8 чорна тура
d8 чорний кінь
g8 чорний король
a7 чорний пішак
d7 чорний кінь
f7 чорний пішак
h7 чорний пішак
a6 чорний пішак
e6 чорний пішак
g6 чорний пішак
a5 білий пішак
d5 чорний пішак
b4 білий пішак
d4 білий пішак
a3 біла тура
c3 білий пішак
d3 білий кінь
e3 білий кінь
f3 білий пішак
e2 біла тура
g2 білий пішак
h2 білий пішак
h1 білий король
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h

Обидві сторони виконали «обов'язкову програму». Чорні тури мають відкриті вертикалі. Під час контрзаходів білі створили міцну пішакову заслону з єдиною ключовою слабкістю, яку готові прикрити, встановивши коня на c5 (див. діаграму).

29.Фf2 Кb7.

Необачний маневр. На c4 кінь не потрапляє. Обережніше було 29…Фf8, відправляючи короля на d6.

30.Кc5.

Коней доведеться розміняти.

30…К:c5 31.bc Кd8.

Лінія, що відкрилася, знаходиться під контролем чорної тури, але відчувається, що пішак c5 у майбутній боротьбі не менш серйозний аргумент.

після 37 ходу чорних
a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
b8 чорна тура
g8 чорний король
a7 чорний пішак
f7 чорний пішак
h7 чорний пішак
a6 чорний пішак
e6 чорний пішак
g6 чорний пішак
a5 білий пішак
c5 білий пішак
d5 чорний пішак
e5 білий пішак
d4 білий пішак
a3 біла тура
c3 білий пішак
e3 білий король
f2 біла тура
g2 білий пішак
h2 білий пішак
b1 чорна тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h

32.f4 Кc6 33.Кg4 b1 34.Кe5 К:e5 35.fe Крf8 36.Крe3 Тb8 37.Тf2 Крe7.

Нова метаморфоза. Монопольне володіння вертикаллю — беззаперечне досягнення чорних, але поступово козирі білих — їх сильний пішак c5 і слабкий пішак суперника f7 — стають дедалі важливіші (див. діаграму).

38.Тc2 Крd7 39.Тa2 Тb3 40.Крd3 Тd1+ 41.Тd2 Тc1.

Либонь, зараз було б найкраще провести профілактичний маневр 41…Тh1 42.h3 h5, заздалегідь забравши з h7 беззахисного пішака.

42.Тc2 Тb1 43.Тf2 Крe7.

Особлих змін наче не відбулося, але, майстерно маневруючи, білі підготували важливе підсилення позиції.

44.c6! Тb8 45.c4 Тb3+ 46.Тc3 dc+ 47.Кр:c4 Тb4.

У разі 47…Т:c3+ 48.Кр:c3 Тc8 білі встигали врятувати козирного пішака: 49.d5! ed 50.Тf6.

48.Крd3 Тe8 49.Крe3 Тb5.

Напад на пішака з іншої сторони — 49…Тa4 віддавав противнику вертикаль: 50.Тb2

50.Тa2 Тf8 51.g4 Крd8 52.c7+ Крc8.

Нову хвилю атаки чорні начебто відбили й збираються почати оточення пішака — 53…Кb7 54.Тac2 Тe8 і 55…Тe7.

53.Тf2! Т:a5.

На заплановане 53…Тb7 було би 54.Тc6 Т:c7 55.Т:e6.

після 55 ходу чорних
a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
f8 чорна тура
a7 чорний пішак
c7 білий пішак
d7 чорний король
f7 чорний пішак
h7 чорний пішак
a6 чорний пішак
c6 біла тура
e6 чорний пішак
g6 чорний пішак
e5 білий пішак
d4 білий пішак
e4 білий король
g4 білий пішак
a3 чорна тура
f2 біла тура
h2 білий пішак
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h

54.Тc6 Тa3+ 55.Крe4 Крd7 (див. діаграму).

56.Т:f7+! Кр:c6 57.Т:f8 Кр:c7 58.Тf7+ Крd8 59.Т:h7 g5 60.Тg7 Тh3 61.Т:g5 Т:h2 62.Тg8+ Крc7 63.Тg6 a5.

Спробу захисту 63…Крd7 руйнує 64.Тg7+ Крd8 65.Т:a7 Тg2 66.Крf3 Тd2 67.Крe3 Тg2 68.Т:a6.

64.Т:e6 Крb7 65.Тf6 Тg2 66.e6 Т:g4+ 67.Крd5 Крc7 68.Тf7+ Крd8 69.Т:a7 Тh4 70.Крc5.

Чорні здалися.

Цю партію поряд з перемогою над Х.-Р. Капабланкою у Гастінґсі 1931/32 вважають найкращою турнірною партією Міра Султан-Хана.

Примітки[ред.ред. код]

  1. У ті роки не існувало рейтингу ЕЛО, тому умовний рейтинг обчислюють беручи до уваги виступи проти провідних шахістів того часу. Веб-сторінка Chessmetrics оцінює піковий рейтинг цього гравця на 2699 (1932 рік)
  2. коментарі подано за книгою Мацукевич А. Комета Султан-Хана. — Москва: РИПОЛ КЛАССИК, 2003. — С. 180-182

Джерела[ред.ред. код]