Містерії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Місте́рії (грец. mysterion — таємниця) — (лат. Mysterium = "таємниця; таємний культ; таємні навчання, секрети" - з греч misterion = "таїнство, таємниця; таємний релігійний обряд чи таємне вчення", мн ч - та musthria ....), Один з аспектів езотерики: закрита для непосвячених інформація, що стосується тієї чи іншої частини знання, вчення, обряду, або - сама процедура виконання якогось обряду або посвяти.

"У Єгипті - М. Ісіди і Осіріса; у Вавилонії - М. Таммуза; в Греції - Елевсінські М., Орфічні М., Самофракійські М.; в Римі - М. Вакха, Аттиса, Кібели, Мітри. "(СЕС)

"Містерiі - таємні релігiйні обряди і вчення, напр. В Афінах Елевсінські таїнства Деметри, напр. великі (та Megala), що святкували в місяці боедромоні, і малі (та Мікра) у місяці анфестерiоні. "(ГРС) Особливістю ритуалів на честь Діоніса є оргіастичніе святкування, так звані вакханалії.

Містерії були поширені в Стародавній Греції та в Римі, в них могли брати участь лише втаємничені, так звані місти. Обряди в містеріях здебільшого зводилися до драматизованої вистави відповідного священного міфу, серед яких: страждання, смерть і відродження Діоніса; викрадення Персефони та інші. Містерії найчастіше відбувалися вночі.

Найпопулярнішими в Стародавній Греції були Елевсінські містерії на честь Деметри й Персефони, вакхічні — на честь Діоніса, самотракійські — на честь кабірів, а також містерії, пов'язані з культом Кібели, Мітри, Ісіди та інших богів.

Містерії сягають первісних магічних обрядів, що давали їхнім учасникам право, за уявленнями стародавніх, на покровительство божества. Обряд утаємничення в містерії пов'язаний з поширеними в усіх давніх народів випробуваннями при переході з однієї вікової категорії до іншої (ці випробування звалися ініціаціями). Наприклад, ефебство: юнак, що ставав чоловіком, мусив попередньо готуватися, приносити жертви, випробовувати свою стійкість. Велике поширення містерій в античному світі пояснюється сподіванням на вічне раювання після смерті.

Література[ред.ред. код]