Містер Сміт вирушає до Вашингтона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Містер Сміт вирушає до Вашингтону
Mr. Smith Goes to Washington
James Stewart and Jean Arthur in Mr. Smith Goes to Washington trailer.JPG
Жанр драма
Режисер Френк Капра
Продюсер Френк Капра
Сценарист Льюис Р. Фостер
Сідні Бакмен
У головних
ролях
Джеймс Стюарт
Джин Артур
Клод Рейнс
Оператор Джозеф Уокер
Композитор Дмитро Тьомкін
Кінокомпанія Columbia Pictures
Тривалість  129 хв.
Країна  США США
Рік  1939
IMDb ID 0031679
Кошторис  1,5 млн $

«Містер Сміт вирушає до Вашингтону» (англ. Mr. Smith Goes to Washington) — кінострічка режисера Френка Капри, що вийшла на екрани в 1939 році. У 1989 році в числі перших 25 фільмів був включений до Національного реєстру фільмів.

Сюжет[ред.ред. код]

Джефферсон Сміт (Дж. Стюарт) в Сенаті США.

Помирає один із сенаторів, що лобіює інтереси бізнесмена Тейлора. На його місце губернатор штату, що давно продався і працює на Тейлора, знаходить заміну в особі лідера місцевого руху бой-скаутів Джефферсона Сміта. Сміт — сміливий і спраглий служити країні ідеаліст, може напам'ять продекламувати декларацію про незалежність, але він не підозрює, що відведена йому роль на посту сенатора — бути політичною маріонеткою. Намагаючись щось зробити на новій посаді, містер Сміт подає білль про створення дитячого табору для хлопців з усієї країни. Йому починає допомагати його секретарка, якій він своєю нескаламученою рішучістю і любов'ю до країни, до її ідеалів, надав сил, щоб самій знову в них повірити. Білль успішно проходить слухання, до тих пір поки не виявляється, що місце, де повинен розміщуватися табір, знаходиться якраз там, де мають будувати греблю, позика на будівництво якої якраз і лобіювалася людьми, що посадили Сміта в сенат. Сміт вступає в нерівну боротьбу з розумними, серйозними, жорстокими і цинічними людьми, серед яких гаряче улюблений і шанований Смітом друг його убитого в молодості батька.

У ролях[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1939 — потрапляння в десятку кращих стрічок за версією Національної ради кінокритиків США.
  • 1940 — Премія «Оскар» за найкращий оригінальний сюжет (Льюїс Р. Фостер), а також 10 номінацій: найкраща кінострічка, режисер (Френк Капра), сценарій (Сідні Бакмен), актор (Джеймс Стюарт), актор другого плану (Гаррі Кері та Клод Рейнс), музика (Дмитро Тьомкін), робота художника (Лайонел Бенкс), монтаж (Джин Хевлік, Ел Кларк), запис звуку (Джон Лівадарі).

Посилання[ред.ред. код]