Міст короля Людовика Святого (фільм, 2004)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міст короля Людовика Святого
The Bridge of San Luis Rey
Bridgeofsanluisreyfilm.jpg
Жанр драма
Режисер Мері МакГакіан
Продюсер Майкл Коуен
Самюель Хадіду
Гарретт МакГакіан
Мері МакГакіан
Деніз О'Делл
Сценарист Мері МакГакіан
Торнтон Уайлдер (роман)
У головних
ролях
Мюррей Ебрахам
Кеті Бейтс
Гебріел Бірн
Джеральдіна Чаплін
Роберт Де Ніро
Оператор Хав'єр Агірресаробе
Композитор Лало Шифрін
Кінокомпанія Tribeca Productions
New Line Cinema
Тривалість  120 хв.
Мова  англійська
Країна  Франція
Іспанія
Великобританія
Рік  2004
Кошторис  24 млн. $

Міст короля Людовика Святого (англ. The Bridge of San Luis Rey) - фільм режисера Мері МакГакіан, яка зняла на основі однойменного роману Торнтона Уайлдера драму про нібито події в Перу, XVIII століття. Фільм створений у 2004 році інтернаціональної групою кінематографістів з Франції, Іспанії, Великобританії і США. Фільм добре костюмований. Вражаючі натурні зйомки в горах Андалусії і Кастилії (Іспанія).

Сюжет[ред.ред. код]

Перу, XVIII століття. В Андах обривається підвісний міст, пишномовно званий мостом короля Людовика Святого. У трагедії гинуть п'ятеро людей. Хто вони? За що Бог перервав їх мирське існування? Яка остання крапля порушила баланс Його терпіння? Ці питання задає собі свідок обвалення - монах-францисканець брат Юніпер (Бірн). У своїх мандрах монах шукає земні сліди тих, П'ятьох. Їхні долі переплітаються і розбігаються, як ліани в Сельві, захоплюючи нових учасників. Віце-король Перу (Ебрахам) і його коханка актриса Перікола (ісп. La Perricholi), раніше перша красуня, знівечена віспою і йде у монастир (Лопес де Айала); їх незаконнонароджений син і усиновив його директор бродячого театру Дядько Піо (Кейтель); схожі, як краплі, німі близнюки (Марк і Міхаель Поліш) і абсолютно різні огрядна маркіза (Бейтс) і аскетична абатиса (Чаплін). Буква за буквою народжується книга мандрівного ченця.

Книгу - у вогонь, автора - на багаття. Вирок архієпископа Ліми (Де Ніро) швидкий і однозначний. Так чи небезпечно для віри дослідження одинокого монаха, тим більше в очах такого освіченого духовного наставника, або брат Юніпер занадто далеко проник в мирські таємниці Великих? Дива не станеться, розв'язка фільму трагічна. Межі допустимого пошуку Божого Промислу встановлюються на землі.

Історична та літературна основа[ред.ред. код]

Загальною основою, в деякій частині, для створення літературного та кінематографічного твору послужила історія перуанської актриси і співачки Мікаели Вільєгас (у фільмі - Каміли Вільєгас). Віце-король Перу Мануель де Амат і Хуньет дійсно складався з нею в любовному зв'язку, хоча різниця у віці у них була справді драматична - понад 40 років. Після закінчення повноважень її коханця і відплиття його в Іспанію, вона не віддалялася в монастир. Аж до своєї смерті в 1819 році вона жила безбідно, займалася адмініструванням театру і благодійністю.

Події ці, що відбувалися в дійсності на півстоліття пізніше, ніж відображено у фільмі, послужили основою таких художніх творів, як комедія «Карета святих дарів» Проспера Меріме і оперети «La Perricholi» Жака Оффенбаха. Роман Торнтона Уайлдера «Міст короля Людовика Святого», лауреат Пулітцерівської премії 1928 року, двічі екранізувався під авторською назвою: в 1929 і в 1944 році.

У ролях[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Премія Гойя за 2004 рік у номінації «Найкращий дизайн костюмів»

Критика[ред.ред. код]

Цитата з найбільш делікатної і витриманої статті про фільм:

«Наскільки поганий може бути фільм, в якому зайняті такі видатні таланти ... Дуже поганий, на жаль. "Міст короля Людовика Святого", візуальна картина якого порівнянна з полотнами Веласкеса, виглядає дорожче, ніж того варто. Фільм погубило сліпе шанування його (літературного) першоджерела. Усе найкраще поховано під тоннами дорогих костюмів ». - Стефан Холден, «Зірки втрачають блиск в стародавньому Перу» / / Нью-Йорк Таймс (10 червня 2005 р.)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]