Місце творення приголосних

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місця творення приголосних (пасивні і активні):
1. Зовнішньогубні, 2. Внутрішньогубні, 3. Зубні, 4. Ясенні, 5. Заясенні, 6. Передньопіднебінні, 7. Середньопіднебінні, 8. Задньопіднебінні, 9. Язичкові, 10. Глоткові, 11. Гортанні, 12. Надгортанні, 13. Радикальні (коренем язика), 14. Задньоязикові, 15. Середньоязикові, 16. Ламінальні (передньою спинкою язика), 17. Апікальні (кінчиком язика), 18. Субапікальні

Місце творення приголосного — точка, де між активним і пасивним артикулятором створюється перепона на шляху видихуваного повітря. Разом зі способом творення й фонацією надає приголосному його особливе звучання. Місце творення визначається за активним і пасивним артикулятором.

Виділяють п’ять основних активних артикуляторів: губи (губні приголосні), рухлива передня частина язика (передньоязикові приголосні), тіло язика (дорсальні приголосні), корінь язика разом з надгортанником (радикальні приголосні) і гортань (гортанні приголосні). Ці артикулятори можуть діяти одночасно незалежно одне від одного, що називається коартикуляцією.

Перелік місць, де може бути перепона[ред.ред. код]

Місце творення

 • Губне
Губно-губне
Губно-задньопіднебінне
Губно-ясенне
Губно-зубне
Зубно-губне

 • Зубно-зубне

 • Передньоязикове
Linguolabial
Interdental
Dental
Denti-alveolar
Alveolar
Apical
Laminal
Subapical
Postalveolar
Alveolo-palatal
Retroflex

 • Дорсальне
Palatal
Labial-palatal
Velar
Uvular
Uvular-epiglottal

 • Радикальне
Pharyngeal
Epiglotto-pharyngeal
Epiglottal

 • Гортанне

Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які можуть невірно відображатися в деяких браузерах.

  • Губно-губне: між губами
  • Губно-зубне: між нижньою губою й верхніми зубами
  • Зубно-губне: між верхньою губою й нижніми зубами
  • Язиково-губне: між передньою частиною язика й верхньою губою
  • Зубне: між передньою частиною язика й верхніми зубами
  • Ясенне: між передньою частиною язика й ясенним бугорком
  • Заясенне: між передньою частиною язика й передньою частиною піднебіння
  • Ретрофлексне: у «справжніх» ретрофлексах язик загинається і його нижня частина торкається піднебіння
  • Твердопіднебінне: між середньою частиною язика й твердим піднебінням
  • М’якопіднебінне: між задньою частиною язика й м’яким піднебінням
  • Язичкове: між задньою частиною язика і язичком

(Усі попередні можуть бути назалізовані і більшість може бути боковими.)

Коартикуляція[ред.ред. код]

У деяких мовах є приголосні що мають одночасно два місця творення, вони називаються коартикульованими. Коли вони подвійно артикульовані, артикулятори повинні мати можливість рухатися незалежно, а тому може бути лише одне місце творення у кожній з таких категорій: губні, передньоязикові, дорсальні, радикальні. (Гортань керує фонацією, і інколи повітряним потоком, а тому не вважається артикулятором.)

Частіше другорядна артикуляція має апроксимантну природу, тоді артикуляції можуть бути подібними, наприклад можливі огублені губні й под.

Серед поширених додаткових артикуляцій: