Місяць у культурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Місяць у культурі — використання образу природного супутника планети Земля в культурі. Люди з самого початку своєї появи спостерігають за Місяцем — єдиним природним супутником Землі, який завдяки своєму розміру так само добре видно на небі, як і Сонце. Втім, на відміну від Сонця, Місяць іноді можна спостерігати і вдень. Значення Місяця для людства і Землі вкрай важливе. Учені довели, що Місяць впливає на психіку людини (лунатизм) і тварин, рослинність, врожайність, припливи і відпливи, погоду. Однак про вплив Місяця люди здогадувалися ще з давніх-давен, зокрема, вони спочатку пов'язували з ним місяці як відтинки часу, на які поділяється рік. Недарма в українській мові назви Місяць як природного супутника Землі і місяць як відтинок часу ті самі, тобто однокореневі (скажімо, у російській мові Місяць має іншу назву — Луна). Зважаючи на всі ці факти, образ Місяця не міг не залишити свій вагомий відбиток у культурі. Слід сказати, що значення Місяця для культури, а разом з нею і мистецтва надзвичайно велике. Про це свідчать численні випадки використання образу цього небесного тіла в міфології усіх народів світу, фольклорі, художній літературі, музичному й образотворчому мистецтві, кіно, комп'ютерних іграх тощо. Місяць є символом кохання, романтичності, таємничості.

Місяць у міфології й фольклорі[ред.ред. код]

Та обставина, що Місяць добре видимий саме вночі, себто доби, коли, за повір'ям стародавніх людей, активізується нечиста сила, і те, що для первісної й стародавньої людини вигляд Місяця був дещо таємничим, породжувало чимало ілюзій, міфів і легенд. Так, у Давній Індії Місяць називали володарем планет. У грецькій міфології була богиня Місяця — Селена (дав.-гр. Selene, selas — сяйво, блиск), дочка Гіперіона й Тейї, сестра Геліоса та Еос[1]. У Біблії в Книзі Буття описується як Бог створив небо і землю, а згодом все інше, зокрема Сонце і Місяць, які в Біблії постають великими світилами: «І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі» (Буття 1:16)[2].

Місяць у художній літературі[ред.ред. код]

Образ Місяця неодноразово надихав до написання творів багатьох відомих поетів і письменників. Наприклад:

Місяць у музичному мистецтві[ред.ред. код]

Образ Місяця надихав і надихає музикантів, композиторів. Скажімо, всесвітньовідомою є «Місячна соната» (нім. Mondscheinsonate) Бетховена. Образ Місяця часто постає в народних піснях, зокрема в українських. Наприклад, в українській народній пісні «Чом ти не прийшов?» є такі рядки:

Чом ти не прийшов,
Як місяць зійшов?
Я тебе чекала.
Чи коня не мав,
Чи стежки не знав,
Мати не пускала?

Місяць в образотворчому мистецтві[ред.ред. код]

Тераформований Місяць (вигляд з Землі) в уявленні сучасного художника

Місяць як один з найбільших небесних об'єктів на небі, а також його таємничість і романтичність не могли не надихати до творчості художників. Саме тому Місяць фігурує на багатьох картинах, створених видатними митцями. Існує, зокрема, безліч ілюстрацій до художніх творів, у яких події пов'язані з природним супутником Землі.

Галерея[ред.ред. код]

Місяць у кінематографії[ред.ред. код]

Місяць багато разів ставав предметом екранізації в документальних, художніх і мультиплікаційних фільмам. Наприклад, найбільш відомі з них:

Місяць у загальній культурі[ред.ред. код]

Герб німецького міста Грабов (Ельде) із зображенням півмісяця і трьох зірок
  • У хімії й алхімії Місяць — символ срібла. Це зумовлено тим, що Місяць має сріблястий колір.
  • Для позначення Місяця як в астрономічній, так і астрологічній літературі використовують два символи: 1) перша чверть Moon symbol crescent.svg; 2) остання чверть Moon symbol decrescent.svg
  • Місяць зображено на багатьох поштових марках різних країн світу. Причому, як правило, разом з тими чи іншими космічними апаратами чи станціями, що брали чи беруть участь у дослідженні природного супутника Землі.


Поштова марка Казахстану, на якій зображено космічну станцію «Луна-3»
Поштова марка радянських часів

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://litopys.org.ua/slovmith/slovm09.htm
  2. http://bibleonline.ru/bible/ukr/01/01/#16
  3. Український переклад цієї новели є в збірці Дамоклів меч: Антична новела. — К.: Дніпро, 1984. — с. 285 (Вершини світового письменства, т. 49)
  4. Український переклад: Коллінз, Уїлкі Твори в двох томах. Т. 2. — К.: Дніпро, 1989. — с. 461.