Мітельшпіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мітельшпіль - (від нім. Mittelspiel — букв. Середина гри), наступна за дебютом стадія шахової партії, у якій зазвичай розгортаюїться її основні події. Зазвичай мітельшпіль починається після 12-15 початкових ходів, коли суперники закінчують розвиток своїх фігур (мобілізація сил) та готові розпочати активні дії. Розташування пішаків, розвиток фігур у дебюті зазвичай підпорядковують майбутньому плану гри у мітельпшілі.

Фігурна атака[ред.ред. код]

Негайна фігурна атака на короля суперника у мітельшпілі може стати успішною лише у виключних випадках (наприклад коли у дебюті вдалося отримати істотну перевагу у розвитку, завдяки чому можна створити вирішальну перевагу у силах, або зруйноване пішакове прикриття короля суперника, що дозовляє фігурам, що атакують проникнути до королівської «фортеці»). Фігурна атака може виявитися успішною і у тому випадку, якщо у дебюті вдається отримати велику перевагу у просторі, що дозволяє швидко перегруппувати сили на королівський фланг та створити там перевагу у силах.

Пішаковий штурм[ред.ред. код]

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
c8 чорна тура
g8 чорний король
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
d7 чорний слон
e7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний слон
h7 чорний пішак
d6 чорний пішак
f6 чорний кінь
g6 чорний пішак
a5 чорний ферзь
e5 чорний кінь
d4 білий кінь
e4 білий пішак
g4 білий пішак
h4 білий пішак
b3 білий слон
c3 білий кінь
e3 білий слон
f3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий ферзь
c1 білий король
d1 біла тура
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Білі розпочинають пішаковий штурм у варіанті дракона.

У ряді дебютів (варіант дракону у сіцілійському, атака Земіша у староіндійському захистах), де виникають позиції з різнофланговими рокіруваннями, типовий засіб атаки — пішаковий штурм королівської «фортеці» з метою її зруйнування. У таких гострих позиціях успіху, зазвичай, досягає той шахіст, який зуміе швидше знищити прикриття ворожого короля, швидше створити йому загрози; при цьому навіть невелике ослаблення позиції рокірування гравця що захищається може призвести до програшу партії. Пішаковий штурм іноді застосовується і при однофлангових рокіруваннях, якщо для цього є передумови та відкриття позиції власного короля не може бути використано для організації контратаки суперником.

Позиційне маневруванння[ред.ред. код]

Зазвичай можливостей для негайної атаки короля немає, тому що суперники, приділяючі першочергову увагу безпеці, своєчасно здійснюють рокірування, ховають короля під надійним пішаковим прикриттям, відволікають частину своїх сил на його захист; одночасно шукаються інші об'єкти для атаки — слабкості у позиції суперника. У ряді дебютів типова стратегія — атака на ферзевому фланзі з метою відкриття ліній для власних фігур, їх проникнення у табір суперника та подальшої атаки. При відсутності слабкостей у позиції суперника їх намагаються створити шляхом маневрування фігурами та насування пішаків. Один з типових засобів створення слабкостей у розташуванні сил суперника — Атака пішакової меншості .

При маневруванні у мітельшпілі розв'язуються різноманітні задачі — прагнення створити слабкості у таборі суперника, покращення розташування фігур, отримання переваги на тій чі іншій частині шахівниці перед тим як розпочати атаку. Іноді маневрування має відволікаючий характер — діями на одному фланзі намагаються відволікти фігури суперника від захисту іншого флангу. У разі отримання у мітельшпілі матеріальної або позиційної переваги він зазвичай реалізується шляхом перевода гри у ендшпіль (за допомогою розміну, спрощення гри). Це пов'язано з тактикою гри, яка грає у шахах важливу роль. На шаховій дошці сили сторін обмежені, додаткових резервів немає, тому будь-яка помилка, будь-яка тактична операція може стати вирішальною. Навіть дуже добрий стратегічний план може бути зірвано за наявності у ньому дрібної помилки, або неточності.

Тактична гра[ред.ред. код]

У мітельшпілі сили сторін вступають у прямий контакт, погрожуючі друг другу. Починаються розміни, взаємне знищення фігур та пішаків. При цьому обидві сторони намагаються зберегти матеріальну рівновагу. Але цінність фігур та пішаків у мітельшпілі відносна та залежить від ступеня їх участі у грі. Під час тактичних операцій часто вдаються до тимчасових жертв заради досягнення локальної мети та потім відіграти матеріал, що було пожертвовано. Іноді вдаються до реальних жертв, які дають позиційні переваги, але до негайного встановлення матеріальної рівності не ведуть. Такі жертви називають позиційними. Ефективними тактичними прийомами, що дозовляють досягнути матеріальної переваги є подвійний напад та комбінований напад.

Теорія мітельшпіля[ред.ред. код]

Теорія мітельшпіля розвивається повільно, шляхом класифікації різних позицій, аналізу типових комбінацій та прийомів кобмінаційної та позиційної гри. Фундаментальних узагальнень зроблено мало. У минулому розвитку розуміння мітельшпілю сприяли Даміано, Дж. Ґреко; Ф. Філідор (початок 18-го ст.) запропонував принципіально новий підхід до вивчення середини гри, який наприкінці 19-го ст. був перетворений В. Стейніцом та його послідовниками Ім. Ласкером та З. Таррашем у теорію позиційної гри. У 20-ті роки цінний внесок у вивчення мітельшпілю зробили А. Німцовіч (розробка та вдосконалення засобів позиційної гри), Р. Шпільман (теорія жертви), М. Ейве (фундаментальні праці по пробелмам середини гри) та ін. Розвитку засобів ведення середини гри, поглибленню розуміння сприяють партії усіх найсильніших шахістів світу.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Шахматы: Энциклопедический словарь//Гл. ред. А. Е. Карпов. - М.:Сов.энциклопедия, 1990. - 621 с.