Міхаель Шпінделеггер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міхаель Шпінделеггер
Michael Spindelegger
Міхаель ШпінделеггерMichael Spindelegger
Міхаель Шпінделеггер

Нині на посаді
На посаді з 21 квітня 2011
Президент   Хайнц Фішер
Прем'єр-міністр   Вернер Файман
Попередник Йозеф Прелль

Час на посаді:
2 грудня 2008 — 16 грудня 2013
Президент Хайнц Фішер
Попередник Урсула Пласнік
Наступник Себастьян Курц

Народився 21 грудня 1959(1959-12-21) (54 роки)
Австрія Мьодлінг
Політична партія Австрійська народна партія
Дружина Маргіт Шпінделеггер
Діти два сини
Професія правник
Релігія римокатолик

Міхаель Шпінделеггер (нім. Michael Spindelegger; * 21 грудня 1959, Мьодлінг, Австрія) — австрійський політичний діяч, адвокат, нинішній віце-канцлер і міністр фінансів Австрії в уряді Вернера Файмана. З 2011 року — чинний лідер консервативної Австрійської народної партії.

Ранні роки і особисте життя[ред.ред. код]

Шпінделеггер народився в землі Нижня Австрія. Ходив до початкової школи в містечку Хінтербрюль (1965–1969) і гімназії Каймґасе в Мьодлінгу (1969–1977). З 1977 по 1978 рік служив один рік в австрійських збройних силах, пройшовши підготовку як офіцер запасу. З 1978 року вивчав право в Віденському університеті, здобувши в 1983 році ступінь доктора права.[1]

Шпінделеггер одружений, має двох синів.[2] Він є членом австрійського католицького студентського братства.[3]

Професійна кар'єра[ред.ред. код]

З 1982 по 1983 рік Шпінделеггер був асистентом і науковим співробітником Інституту кримінального права Віденського університету.

З 1983 по 1984 рік працював помічником судді у декількох судах Відня, а з 1984 по 1987 рік — урядовцем федеральної землі Нижня Австрія.

З 1987 по 1990 рік працював в підпорядкуванні австрійського міністра оборони Роберта Ліхала, а в 1990–1994 роках — в низці компаній в Австрії та Німеччині, включаючи Siemens.[1]

Політична діяльність[ред.ред. код]

З 1992 по 1993 рік Шпінделеггер був депутатом Федеральної ради, верхньої палатипарламенту Австрії.

З січня 1995 по жовтень 1996 року Шпінделеггер був депутатом Європарламенту.[4]

З грудня 1993 року по березень 1995 року та з жовтня 1996 року Шпінделеггер — депутат Національної ради Австрії (Nationalrat). З жовтня 1996 по жовтень 2006 року він був речником своєї партії з закордонних справ і головою парламентського комітету у закордонних справах.

З 1991 р. Шпінделеггер обіймав посаду заступника федерального голови Австрійського об'єднання робітників і службовців, а з 2009 року став федеральним головою. З січня 2000 по січень 2007 року був членом Парламентської асамблеї Ради Європи, а з січня 2002 по жовтень 2006 року головою її австрійської делегації.[1]

З березня 2000 по жовтень 2006 року перебував на посаді заступника голови Австрійської народної партії.

30 жовтня 2006 р. він став другим спікером парламенту Австрії.[5] Цю посаду він обіймав до листопада 2008 р.[1]

2 грудня 2008 р. він очолив австрійське зовнішньополітичне відомство, в квітні 2011 р. додатково перебрав на себе від Йозефа Прьоля повноваження віце-канцлера. В травні 2011 р. його очікувано було обрано головою Австрійської народної партії.

З 16 грудня 2013 — міністр фінансів Австрії.

Нагороди[ред.ред. код]

У травні 2004 р. Шпінделеггер одержав Велику срібну відзнаку із зіркою за заслуги перед Австрійською Республікою (Großes Silbernes Ehrenzeichen mit dem Stern für Verdienste um die Republik Österreich).[6]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г «Dr.Michael Spindelegger - Curriculum Vitae». Федеральне міністерство з європейських та міжнародних справ Австрії. Процитовано 2008-12-17. 
  2. «Michael Spindelegger im Porträt» (німецькою). ORF. 2008-11-24. Процитовано 2008-12-17. 
  3. Маєр, Томас (2006-10-31). «Kopf des Tages: Michael Spindelegger» (німецькою). Der Standard. Процитовано 2008-12-17. 
  4. «Michael SPINDELEGGER». Європейський парламент. Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2008-12-17. 
  5. «Parliament: swearing-in of new Members of Parliament». Австрійська федеральна канцелярія. Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2008-12-17. 
  6. «EHRENZEICHEN FÜR VERDIENTE MANDATERiNNEN» (німецькою). Австрійський парламент. 2004-05-04. Архів оригіналу за 2013-07-20. Процитовано 2008-12-18. 

Посилання[ред.ред. код]