Міхал Єжи Вандалін Мнішек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Єжи Вандалін Мнішек
Michał Jerzy Wandalin Mniszech
Портрет Міхала Єжи Вандаліна Мнішека
Народився 1742(1742)
с. Дев'ятир, нині Жовківського району, Україна
Помер 2 березня 1806(1806-03-02)
м. Вишнівець
Поховання фарний костел, Вишнівець
Країна  Велике князівство Литовське
Національність поляк
Місце проживання Вишнівець
Діяльність державний, політичний і військовий діяч
Членство Торговицька конфедерація
Суспільний стан шляхтич
Титул граф
Посада великий коронний маршалок і чесник, яворівський і сташавський староста, секретар великий литовський, маршалок надвірний литовський
Термін 1783—1793
Попередник Станіслав Любомирський
Наступник Фридерик Юзеф Мошинський
Конфесія римо-католик
Рід Мнішеки
Батько Ян Кароль Мнішек
Мати Катерина Замойська
У шлюбі з Тереса Пелагея Потоцька
Діти Кароль Філіп, Ельжбета, Пауліна Констанція
Нагороди
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського орден Білого Орла орден Святого Станіслава
Герб
Герб

Варіант гербу Мнішек

Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1742, с. Дев'ятир поблизу Жовкви, нині Україна — 2 березня 1806, м. Вишнівець, нині смт Збаразького району, Україна) — польський і український шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. По материнській лінії - нащадок князів Вишневецьких.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1742 році в с. Дев'ятир (нині Львівська область, Україна). Наймолодший із трьох дорослих синів Яна Кароля Мнішека 1716—1759) та його дружини Катажини Замойської (1722—1771[1]). Хлопчиком у 1755—1756 роках разом із батьком їздив до Стамбулу, про що склав щоденник. Після смерти батька його опікуном був стрийко Єжи Август Мнішек.

Навчався у Варшаві в «Колегіум нобіліум» ордену піярів.

1763 року отримав Яворівське та Сташавське староства. Після повернення додому 1768 року мешкав у Вишнівці, після смерти першої дружини (1772) переїхав до Варшави[2]. З жовтня 1777 — чесник великий коронний. Протягом 1778-1781 років був великим литовським секретарем. 23 травня 1781 року став надвірним литовським маршалком. З 23 серпня 1783 року — великий коронний маршалок (після Станіслава Любомирського). З 1785 року — люблінський староста. У березні 1787 року приймав у Вишнівці короля Станіслава Августа, який їхав до Канева на зустріч з Єкатєріною ІІ[3].

1798 року повернувся до Польщі, наприкінці життя проживав у Вишнівці, брав участь у культурному та науковому житті Волині. Зокрема, 1 жовтня 1805 — у відкритті Волинської гімназії в Кременці.

Помер 2 березня 1806 року у Вишнівці, був похований у місцевому фарному костелі, прощальну промову під час похорону виголосив Алоїзій Осінський[4]. Правдоподібно, має бути його надгробок.

На честь Єжи Мнішека київський природознавець Йоганн Гайнріх Гохгут у 1851 році назвав відкритого ним жука-довгоносика Tanymecus mnischekii.

Маєтності[ред. | ред. код]

Від батька успадкував Демблін поблизу Варшави, від матері — Вишнівець із «ключем» (бл. 40 сіл, загальна вартість — бл. 6 млн зл.). Вкладав кошти в колекції портретів, мініатюр, зібрав значну бібліотеку (її частину переказав Тадеушеві Чацькому). Вишнівецький палац за нього був відновлений.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений вперше з Тересою Пелагеєю Потоцькою (шлюб взяли 1771 року, померла в жовтні 1772). Друга дружина — Уршуля з Замойських (шлюб — 19 лютого 1781), першим її чоловіком був Вінцентій Потоцький, з яким вони розлучились. Діти:

  • Кароль Пилип (7 січня 1794, Вишнівець — травень 1846, там само) — навчався в Кременці, член судової освітньої комісії, колекціонер фолкльору, бібліофіл. Успадкував Вишневецький замов. Зберіг й дослідив рукопис продовження праці о. Каспера Несецького ТІ.
  • Ельжбета — дружина князя Домініка Радзивілла
  • Пауліна Констанція[4] (17.IV.1798—5.V.1863)  — дружина Антонія Яблоновського (7.XII.1793—26.XII.1855), шлюб 29 вересня 1818.[5]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Katarzyna Zamoyska z Zamościa h. Jelita (ID: 4.285.232) [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  2. Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 480. (пол.)
  3. Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 482. (пол.)
  4. а б Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 483. (пол.)
  5. Jabłonowscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]