Міхал Клеофас Огінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міхал Клеофас Огінський
пол. Ogiński Michał Kleofas
фотографія
Основна інформація
Дата народження 7 жовтня 1765(1765-10-07)
Місце народження Гузув, Мазовецьке воєводство
Дата смерті 15 жовтня 1833(1833-10-15) (68 років)
Місце смерті Флоренція
Професія композитор
Нагороди орден Білого Орла
Herb Ogińskich.PNG

Мі́хал Клео́фас Оґі́нський (пол. Ogiński Michał Kleofas; біл. Міхал Клеафас Агінскі; * 7 жовтня 1765, Гузув, Мазовецьке воєводство — † 15 жовтня 1833, Флоренція) — польський композитор, державний діяч Речі Посполитої та Російської імперії, граф, племінник великого гетьмана литовського Михайла Казимира Огінського.


Біографія[ред.ред. код]

З 1789 р. — мечник литовський. 17901791 — надзвичайний королівський посол в Нідерландах.

1794 — брав участь у повстанні Костюшка на чолі батальйону єгерів. Після поразки повстання емігрував до Константинополя, де став активним діячем еміграції, потім переїхав до Парижа. У Парижі контактував з Талейраном і французькою директорією з метою відновлення незалежності Речі Посполитої.

Поштова марка Білорусі, 1994 рік

Після послаблення надій на відновлення незалежності і оголошення амністії в 1802 році повернувся на терени Російської імперії й оселився в селі Залісся (на території сучасного Сморгонського району Білорусі). У 1807 році зустрічався з Наполеоном в Італії.

1810 — переїхав до Петербурга і став сенатором Російської імперії, активно займався політикою.

18101812 — був у близьких відносинах з російським імператором Олександром I, запропонував йому план створення автономного Великого герцогства Литовського у складі Російської імперії. План був відкинутий.

1817 — переїхав у Вільно.

1823 — проблеми зі здоров'ям змусили його переїхати до Італії, де прожив останні 10 років життя.

Був похований у Флоренції, в церкві францисканців Санта Кроче, де також поховані архітектор Леон Баттіста Альберті (15 ст.), скульптор Мікеланджело (16 ст.), Ніколя Макіавеллі, композитор Джоакіно Россіні (19 ст.).

Творчість[ред.ред. код]

Написані ним марші та бойові пісні були поширені серед повстанців 1794 року. Автор популярних полонезів, зокрема, полонеза Аудіо «Прощання з батьківщиною»опис файлу (пол. Pożegnanie Ojczyzny, біл. Развітанне з Радзімай, відомий також як «Полонез Огінського»), фортепіанних п’єс, романсів, опери «Зеліда і Валькур, або Бонапарт в Каїрі» тощо.

Іноді Огінському також приписують авторство «Мазурки Домбровського» (Jeszcze Polska nie zginęła), яка згодом стала гімном Польщі (автором слів був Юзеф Вибіцький)...

Посилання[ред.ред. код]