Міхал Корибут Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло I Корибут Вишневецький
Dei Gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolensciae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Severiae, Czernichoviaeque, etc
Michał Korybut Wiśniowiecki.PNG
Михайло I
Король Польщі
Правління 1669-1673
Коронація 29 вересня 1669
Попередник Ян II Казимир
Наступник Ян III Собеський
Титули Великий князь Литовський
Великий князь Руський
Біографічні дані
Дата народження 21 липня 1640(1640-07-21)
Білий Камінь
Дата смерті 10 листопада 1673(1673-11-10) (33 роки)
Львів
Дружина Елеонора Марія Австрійська
Династія Вишневецькі
Батько Ярема Вишневецький
Мати Ґризельда Вишневецька
POL COA Korybut.svg

Мі́хал (Михайло) I Кори́бут Вишневе́цький (пол. Míchał Korýbut Wiśniowiécki) (*31 липня 1640, Білий Камінь — †10 листопада 1673, Львів) — король Речі Посполитої і Великий князь Литовський обох народів з 1669 р.

Королівський титул[ред.ред. код]

Повний титул: пол. Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski.

Переклад українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.

Біографія[ред.ред. код]

Представник старого шляхетського роду Вишневецьких, гербу Корибут. Обраний на престол 19 червня р. після зречення Яна II Казимира. Син Яреми Вишневецького, правнук Дмитра Байди Вишневецького. До 1642 р. він виріс в Замості. Пізніше потрапив під опіку свого дядька, воєводи сандомирського Яна Замойського. У 16561660 рр. за підтримки королеви і дружини короля Яна ІІ Казимира — Марії Луїзи, почав вчитися в університеті у Празі.

1669 року його обирають королем. 27 лютого 1670 р. він одружився з Елеонорою Марією Австрійською. Королева була вагітна, але 29 листопада 1670 року трапився викидень в результаті нещасного випадку.

Коротке правління молодого і недосвідченого Міхала виявилася не дуже вдалим. За його правління у Речі Посполитій послабилась королівська влада. Річ Посполита, намагаючись захопити Правобережну Україну, підтримувала претендента на гетьманство Михайла Ханенка і вела війну проти Петра Дорошенка.

Влітку 1672 р. українсько-турецька армія, здобувши фортецю Хотин, вступила в Галичину. Після короткотривалої облоги українсько-турецькими військами Львова Міхал був змушений укласти Бучацький мирний договір 1672 р., за умовами якого Україна ставала незалежною державою під протекторатом Туреччини.

Помер у Львові (Палац латинських архієпископів, тепер Площа Ринок, 9) під час причастя перед Хотинською битвою. 10 листопада 1673 р. — як показав розтин — через виразки в шлунково-кишковому тракті, що було викликане стресом. Отримавши перемогу над турками, Річ Посполита фактично пережила поразку, бо на турецько-польській війні загинуло більше, ніж дві третини польського чоловічого населення. Похований у крипті Св.Леонарда у Кракові

Зображення[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996, tom. 4. 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. ISBN 83-85739-34-3. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Ян II Казимир
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1669-1673
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Ян III Собеський