Міцкевич Мечислав Казимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міцкевич Мечислав Казимирович
Народився 26 лютого 1879(1879-02-26)
Україна Україна, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський
Помер перед липнем 1939
Громадянство Польща Польща

Міцкевич (Мицкевич) Мечислав (В'ячеслав) Казимирович (* 26 лютого 1879, Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Україна — перед липнем 1939) — польський політичний діяч в Україні, адвокат.

Народився в Кам'янці-Подільському, там же закінчив гімназію. Вивчав право в Києві та Одесі. Отримав направлення на роботу до Одеси, згодом переїхав до Києва, де працював адвокатом.

Один з лідерів Польського націонал-демократичного централу. В липні 1917 року призначений товаришем генерального секретаря міжнаціональних справ (польського відділу). У складі уряду з 21 серпня (3 вересня) по 30 жовтня (12 листопада) 1917 року. Одразу після проголошення незалежності України Генеральний Секретаріат був перетворений на Раду Народних Міністрів, до складу якої, серед інших, увійшли міністр великоруських справ Дмитрій Одинець, міністр польських справ Мечислав Міцкевич — з 25 січня по 28 квітня, і міністр єврейських справ Моше Зільберфарб.

Подав у відставку, не погоджуючись з ІІІ Універсалом. З 20 січня до 28 квітня 1918 — генеральний секретар польських справ, міністр польських справ УНР.

З травня 1919 працював у Цивільному уряді Східних земель Війська Польського. З 22 лютого 1922 по 1 лютого 1923 — перший польський воєвода Волині. 1923 року закінчив політичну кар'єру, подальша доля невідома.

Джерела[ред.ред. код]