Міцний горішок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Міцний горішок (фільм))
Перейти до: навігація, пошук
«Міцний горішок»
«Die Hard»
Міцний горішок (постер).jpg
Жанр бойовик, кримінал
Режисер Джон Мактирнан
Сценарист Стівен де Соуза,
Джеб Стюарт
У головних
ролях
Брюс Вілліс
Алан Рікман, Олександр Годунов, Бонні Беделіа, Реджинальд Велджонсон, Пол Глесон, Харт Бокнер
Композитор Майкл Кеймен
Кінокомпанія «20th Century Fox»
Тривалість  127 хв.
Мова  Англійска, Німецька
Країна  США США
Рік  1988
IMDb ID 0095016
Кошторис  28 млн$

«Міцний горішок» (англ. «Die Hard») — американський бойовик 1988 року, знятий режисером Джоном МакТірнаном за романом Родеріка Торпа «Ніщо не вічне». Спочатку сценарій писався для продовження фільму «Коммандо». Проте, Арнольд Шварценеггер відмовився від ролі і сценарій був перероблений під нового головного героя та отримав нову назву. У СРСР фільм показували у відеосалонах у перекладі Леоніда Володарського під назвою «Помри важко, але гідно», а також у перекладі Андрія Гаврилова під назвою «Непереможний». Не рекомендується перегляд дітям і підліткам молодше 16 років. Фільм супроводжується чотирма продовженнями: «Міцний горішок 2», «Міцний горішок 3: Відплата», «Міцний горішок 4.0 і „Міцний горішок: Гарний день, аби померти“». Також за словами Брюса Віліса планується вихід 6-го «Міцного горішка»

Сюжет[ред.ред. код]

Поліцейський з Нью-Йорка Джон Макклейн (Брюс Вілліс) приїздить до своєї дружини Холлі (Бонні Беделіа) у Лос-Анджелес відсвяткувати Різдво. Дія відбувається у щойно збудованому хмарочосі Накатомі. Але будівлю захоплює банда грабіжників, які видають себе за політичних терористів. Очолює їх Ганс Грубер (Алан Рікман). Вони беруть у заручники два десятки чоловік, серед яких і дружина МакКлейна. Лише Джон не потрапив у полон. Йому доводиться наодинці вести боротьбу зі злочинцями.

Переклади назви фільму[ред.ред. код]

  • У Радянському Союзі фільм був перекладений російською мовою нелегальними видавцями під назвою «Помри важко, але достойно». У перекладі Андрія Гаврилова фільм фігурував під назвою «Непереможний». Коли фільм вийшов в кінопрокат в Радянському Союзі в 1991 році, в кінотеатрах він ішов вже під нині вживаною назвою «Міцний горішок».
  • У Фінляндії фільм вийшов під назвою «Vain kuolleen ruumiini yli», що означає «Через мій труп». Зате другий фільм (знятий фіном Ренні Харліном), і всі наступні виходили вже, як «Die Hard».
  • Польська назва фільму «Скляна пастка».
  • Угорське назва фільму — «Віддай своє життя дорожче», назва сіквела — «Твоє життя ще дорожче», назва тріквела — «Життя завжди дороге».
  • У Німеччині перша частина фільму, так само як і всі інші, йшла в прокаті під назвою «Stirb langsam» — «Помри повільно».
  • В Іспанії фільм йшов под назвою «Кришталеві джунглі» з натяком на скляну будівлю хмарочоса Накатомі.
  • Четверта частина вийшла у Франції під назвою «Повернення до пекла».

Актори[ред.ред. код]

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Рік Результат Нагорода або фестиваль Категорія Примітки
1989 Номінація Премія «Оскар» Найкращий звуковой монтаж
Найкращі візуальні ефекти
Найкращий монтаж
Найкращий звук
Перемога BMI Film & TV Awards BMI Film Music Award
Номінація Edgar Allan Poe Awards Найкращий фільм
1990 Перемога Awards of the Japanese Academy Найкращий фільм іншою мовою
Перемога Blue Ribbon Awards Найкращий фільм іншою мовою

Цікаві факти[ред.ред. код]

Fox Plaza у Лос-Анджелесі, де проходили зйомки
  • Роман Родеріка Торпа, за яким поставлений фільм, називається «Ніщо не вічне» — це продовження іншого його роману, «Детектив», за яким в 1968 рік у був поставлений фільм з Френком Сінатрою у головній ролі.[1]
  • У книзі Родеріка Торпа головний герой рятує від злочинців свою дочку. У фільмі — дружину.[2]
  • Брюс Вілліс був п'ятим актором, якого розглядали на цю роль. Спочатку Мактірнан хотів взяти свого гарного знайомого Арнольда Шварценеггера, потім — Сільвестра Сталлоне, потім Берта Рейнольдса, потім Річарда Гіра . У результаті вибрав Вілліса. Вілліса вибрали на цю роль всупереч тому, що він ніколи раніше не грав в бойовиках. Автори фільму просто вирішили, що він принесе гумор і легкість у виконання цієї серйозної чоловічої ролі.
  • Вілліс отримав за цей фільм 5 мільйонів доларів, встановивши новий стандарт фіксованого акторського гонорару.
  • На роль своєї дружини Вілліс сам порекомендував Бонні Беделіа.
  • Джон МакТірнан навмисно не показував великого плану особи Ганса Грубера, коли той стріляє з будь-якого зброї, тому що Алан Рікман постійно здригався при кожному пострілі, що ніяк не в'язалося з образом жорсткого і нещадного терориста.
  • Сцена, в якій МакКлейн падає в шахту ліфта, стала наслідком невдалого трюку. Спочатку каскадер повинен був вхопитися за перший вентиляційний отвір. Проте творці фільму залишили цей кадр, змонтувавши його з кадром, де МакКлейн хапається за наступний вентиляційний отвір, вважаючи, що це буде виглядати більш захоплююче.
  • Для зйомок фільму використовувалося будівля, що належить кінокомпанії 20th Century Fox, воно носить назву «Fox Plaza», побудована лише за кілька місяців до зйомок картини. Примітно, що після виходу фільму і по теперішній час усередині будівлі заборонена будь-яка фото- і відеозйомка.
  • На офіційному постері до кінокартині не було жодної згадки про Брюса Вілліса, і його зображення.
  • Ганс Грубер отримав своє ім'я на честь одного з персонажів «Хлопця на прізвисько Флінт» (1966).
  • Сцена, в якій Макклейн і Ганс Грубер зустрічаються на горищі, і Грубер прикидається одним із заручників, була додана в сценарій по ходу зйомок, коли Мактірнан зауважив, що Алан Рікман чудово підробляє американський акцент. Автори картини хотіли, щоб головний хороший і головний поганий зустрілися по ходу ще до фінальної сцени, і вирішили використати для цього талант Рікмана.
  • Під час зйомок падіння Ханса Грубера з хмарочоса актор Алан Рікман дійсно скидався з невеликої (6-7 метрів) висоти. При цьому режисерові фільму МакТірнану довелося стрибнути першому, щоб показати, що це безпечно. Для одержання природнішої реакції Алан Рікман був відпущений не на рахунок «три», а на рахунок «два». Рікман також отримав травму коліна, працюючи над картиною.
  • У німецькому варіанті дублювання фільму на DVD імена бойовиків (в оригіналі типові німецькі імена: Ханс, Карл і так далі) змінені на типові американські: Ханс став Джеком, Карл — Чарлі і так далі. Фраза Джона про те, що терористи судячи з усього — німці, замінена на повідомлення, що терористи — вихідці зі східної Європи.
  • В одній з останніх сцен фільму Ганс говорить Макклейну, що цього разу «Джон Вейн не поскаче на заходу разом з Грейс Келлі». На що МакКлейн відповідає: «Це був Гері Купер, виродок». Дана словесна перепалка є посиланням на вестерн «Рівно опівдні» (1952).
  • Музика, яка грає у сцені, де Пауелл вбиває Карла, — це невикористаний трек з саундтреку Джеймса Хорнера до фільму «Чужі» (1986).
  • Фраза «Yippee-kai-yay, motherfucker!» («Йо-хо-хо, вирродок!») Стала візитівкою персонажа: вона присутня в усіх п'яти фільмах. Ця фраза була названа 96-ю у списку 100 найвеличніших кінофраз журналу «Premiere» у 2007 році.[3]. У метал-групи The Tony Danza Tapdance Extravaganza навіть існує пісня з такою назвою.

Телепокази[ред.ред. код]

Прем'єра фільму на Американському телебаченні відбулося 25 грудня 1988 року на телеканалі FOX. З 1989 року по теперішній час виходили численні повтори фільму на американських телеканалах FOX, NBC, ABC та PBC, а у Великобританії — на BBC та ITV. У Франції версія фільму з французьким дубляжем виходить зокрема на телеканалі TF1. У Німеччині версія фільму з німецьким дубляжем виходить на телеканалі ZDF. У Росії прем'єра фільму відбулася в січні 1992 року на 1-му каналі Останкіно із закадровим перекладом студії кінопрограм телерадіокомпанії «Останкіно», а повторювався в 1993, 1994 і в 1995 р. м. Також показували на Першому каналі із закадровим перекладом кінокомпанії «Силена Інтернешнл».

За правилами, фільм має демонструватися по ТБ тільки пізно ввечері та вночі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]