Міцність напою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Міцність — концентрація етилового спирту в алкогольних напоях, що виражається, як правило, у об'ємних відсотках (відсотках об'ємної частки) (скорочено % об.), тобто відносно обсягу розчиненого спирту до обсягу всього напою, помноженому на 100 %.

Способи виміру міцності[ред. | ред. код]

У цей час міцність вимірюють за допомогою спиртометру. Проте до їхнього винаходу, міцність, наприклад, текіли визначали таким чином: при закупорювання на дно пляшки з напоєм клали гусеницю, при відкритті пляшки цілість гусениці говорила про достатню міцність напою.

Міцність найбільш вживаних алкогольних напоїв[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]