Мічурін Іван Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бюст Мічуріна перед Московським університетом

Іван Володимирович Мічурін (15 (27) жовтня 1855, Рязанська область, Росія — 7 червня 1935, Мічурінськ, Тамбовська область, Росія) — російський біолог і селекціонер, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур, почесний член АН СРСР (1935), академік ВАСГНІЛ (1935). Розробив методи селекції плодово-ягодних рослин, головним чином — метод віддаленої гібридизації (підбір батьківських пар, подолання несхрещуваності та ін.).

Відомий вислів Мічуріна:^[1]

«

Ми не можемо чекати дарів від природи; узяти їх у неї наше завдання.

»

[ред.] Використання імені Мічуріна. «Мічурінська агробіологія».

Докладніше у статті: Лисенко Трохим Денисович

Мічурін не був фахівцем у генетиці. Проте деякі його критичні вислови на адресу генетики пізніше використовував Т. Д. Лисенко. Ідеї Лисенка про можливість успадкування набутих ознак, «вегетативної гібридизації» та породження одних видів іншими пропагувалися під назвою «мічурінської агробіології». З середини 1930-х рр. до початку 1960-х рр., так званий «мічурінський» напрямок біології користувався політичною підтримкою керівництва СРСР і проголошувався «творчим», «ефективним» і «прогресивним», на противагу «безплідним», «ідеалістичним» та «реакційним» концепціям «формальної» (класичної) генетики. Ім'я І.В. Мічуріна протиставлялося іменам А. Вейсмана, Т. Моргана та Ґ. Менделя.^[2]

Зокрема, Програма КПРС, прийнята у листопаді 1961 р., містила вимогу «Ширше і глибше розвивати мічурінський напрямок у біологічній науці, який виходить з того, що умови життя є провідними у розвитку органічного світу»^[3].