Мішель Легран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мішель Легран, 2008 рік

Мішель Легран (фр. Michel Legrand, вірм. Միշել Լեգրան, *24 лютого 1932 року, Париж) — французький композитор, піаніст, співак й аранжувальник вірменського походження.

Біографія[ред.ред. код]

Перший музичний досвід Легран перейняв від свого батька Раймонда Леграна, керівника одного з оркестрів вар'єте. Мама Леграна — Айкануш-Марсель Тер-Микаелян, була піаністкою. У 1952 році закінчив Паризьку консерваторію і відправився в турне по США.

З кінця 1950-х років почав писати музику до голлівудських фільмів, що принесло йому світову славу. Найвідоміший його твір — музика до фільму «Шербурзькі парасольки» (1964). 12 разів нагороджений премією Оскар, три рази премією Сезар й 12 разів Золотим Глобусом. Автор музики до 200 фільмів.

Як джазовий піаніст працював з Джанго Рейнхардом і Біксом Бейдербеком (??? Бейдербек помер у 1931 — думайте що пишете). У 1958 році записав альбом з Дональдом Бірдом, Джоном Колтрейном і Беном Вебстером. У 1978 році записав альбом «Le Jazz Grand», в 1991 — «Dingo», за який був нагороджений премією Ґреммі.

Паралельно виступає як диригент і академічний піаніст.

Мішель Легран в Україні[ред.ред. код]

23 грудня 2011 французький композитор Мішель Легран виступив у Києві в Палаці «Україна» на концерті «Людина і жінка» з співачкою Тамарою Гвердцителі.

5 березня 2015 року маестро Легран виступить у Львівській філармонії з світовими зірками джазу — ударником Франсуа Лезо (Francois Laizeau) і контрабасистом П'єром Бусаґе (Pierre Boussaguet) у супроводі Академічного молодіжного симфонічного оркестру «INSO-Львів»[1] у рамках турне «Best of Michel Legrand».

Приватне життя[ред.ред. код]

Мішель Легран був одружений двічі: з Крістін Бушар та пізніше з Ізабель Рондон. 16 вересня 2014 року він одружився втретє в мерії Монако з комедійною акторкою Машею Меріль (Macha Méril), з якою вперше зустрівся сорок років тому, у вересні 1964, на джазовому фестивалі в Ріо-де-Жанейро. Але Маша тоді була нареченою іншого, а Мішель — батьком маленьких дітей. У нього є дві дочки (1952, 1970) та двоє синів (1959, 1962).

Вибрані альбоми[ред.ред. код]

  • 1954 I Love Paris
  • 1955 Holiday in Rome
  • 1956 Castles in Spain
  • 1957 Bonjour Paris
  • 1957 C'est magnifique
  • 1958 Legrand in Rio
  • 1958 The Columbia Album of Cole Porter
  • 1959 Paris Jazz Piano
  • 1959 The New I Love Paris
  • 1959 Legrand Jazz
  • 1967 Plays for Dancers
  • 1968 At Shelly's Manne-Hole
  • 1974 Twenty Songs of the Century
  • 1982 After the Rain
  • 1995 Michel Legrand Big Band
  • 2013 Entre elle et lui (з Наталі Дессе)


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]