Мішель Онфре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мішель Онфре

Мішель Онфре (нар. 1 січня 1959 р., Кан) — французький вчений, доктор філософії.

Засновник Народного університету Кана, автор оригінальної філософської ідеї сучасного гедонізму. Його лекції[1] з історії філософії регулярно поширюються як подкаст на французькому радіоканалі France Culture[2][3].

Зміст

Біографія [ред.]

Мішель Онфре народився 1 січня 1959 року в Кані в родині сільськогосподарського робітника. У віці 10 років потрапив до інтернату з вельми жорстким розпорядком, який філософ згодом називав «терором педофілії». В інтернаті навчався на протязі чотирьох роківрізним ремеслам. Опісля Онфре проводить ще три роки в іншому інтернаті, після чого змінює кілька професій і переїжджає з місця на місце. У 1997 році виходить у світ його книга «Політика бунтівника. Трактат про опір і задоволення» (фр. Politique du rebelle. Traité de résistance et d'insoumission), в якій Онфре описує своє життя того періоду. Після інтернату вступає на філософський факультет Канського університету й успішно його закінчує.

З 1983 року Мішель Онфре викладає філософію в приватному технічному католицькому ліцеї Святої Урсули в нормандському місті Кані. З 1989 року він починає видавати свої наукові твори, які невдовзі принесли йому популярність і фінансову незалежність. У 2002 році вчений залишає державну службу і засновує Народний університет Кана (Université populaire de Caen). У ньому Мішель Онфре читає лекції з історії філософії, викладаючи її у відповідності зі своїми гедоністськими і лібертаристськими поглядами, які багато в чому розходяться з офіціозною університетською філософією. Після першого року викладання в Народному університеті Онфре опублікував 8-томне видання творів «Контр-історія філософії» (Contre-histoire de la philosophie).

Праці [ред.]

Примітки [ред.]

  1. [1] Synopsis détaillé et bibliographie du Séminaire de philosophie de Michel Onfray : Contre-histoire de la philosophie.
  2. [2] « Conférences de Michel Onfray », France Culture
  3. [3] Podcast des « Conférences de Michel Onfray », France Culture

Праці, перекладені українською [ред.]

Рецензії [ред.]

Посилання [ред.]

Джерела [ред.]