Мішкольц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мішкольц
Miskolc
HUN Miskolc COA.jpg
Герб
Мішкольц
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Боршод-Абауй-Земплен
Регіон Північна Угорщина
Населення 162 905 (2013р.)
Площа 236,68 км²
Густота населення 756 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 3500–3549
Телефонний код +36-46
Географічні координати 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. / 48.10417; 20.79139Координати: 48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. / 48.10417; 20.79139
Висота над рівнем моря 130 м
Місцева влада
Веб-сторінка miskolc.hu
Карта
Мішкольц (Угорщина)
Мішкольц
Мішкольц

Мішкольц (угор. Miskolc) — найбільше місто на північному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Боршод-Абауй-Земплен. Четверте після Будапешта, Дебрецена і Сегедa місто Угорщини за кількістю жителів, нараховує 167 754 чол. (2011). Мішкольц розташований на річці Шайо біля підніжжя гірського масиву Бюкк. Відоме в першу чергу як важливий промисловий центр.

Географія і транспорт[ред.ред. код]

В центрі міста
Католицький храм

Місто розташоване на річці Сінва поряд з її впаданням в Шайо за 175 кілометрім на північний схід від Будапешта. Мішкольц пов'язаний з Будапештом автотрасою і залізничною магістраллю. Звичайні залізничні потяги покривають відстань між містами в середньому за 2-2,5 години; швидкісні експреси за 1 годину 40 хвилин. Залізниці ведуть з міста також в сторону словацького Кошице і Ньїредьгази, автомобільні дороги - на Кошице і Дебрецен.

Міський транспорт представлений 45 автобусними лініями і двома трамвайними.

Поруч з містом є невеликий аеропорт, проте для перевезення пасажирів він не використовується.

Історія[ред.ред. код]

Фортеця Діошдьер і пам'ятник королю Лайошу

Поселення на місці Мішкольца існує з часів палеоліту, розкопки показали, що люди тут жили вже 70 000 років тому (на пагорбі Аваш де знаходиться Селетська печера, в якій жили древні люди, дала назва селетської культури). До римського завоювання тут жили кельтські племена, після розпаду імперії регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини - його населяли гуни, авари, слов'яни, а з кінця IX століття - угорці .

В 1364 році король Лайош Великий дарували Мішкольцу статус міста. В час його правління була побудована фортеця Діошдьєр, що розташовувалася біля Мішкольца, а нині перебуває в межах міста.

В 1544 році Мішкольц був спалений турками, повністю звільнене місто було лише наприкінці XVII століття. На початку XVIII століття Мішкольц став одним з центрів антигабсбурзької боротьби під керівництвом Ференца Ракоці. В 1707 році імперські війська взяли місто, знову спалили його вщент і підірвали стіни фортеці.

У XVIII-XIX столітті місто поступово відновлювався і розвивався. У цей період місто також стало індустріалізованим, перші печі для виплавки чавуну тут були побудовані в 1770-і роки. До початку XX століття місто стало одним з найважливіших індустріальних центрів Угорщини та центром металургії і важкого машинобудування країни.

Після краху соціалізму в 1990-і роки промисловість міста випробовувала важка і затяжна криза, яка і до цих пір не подолана. Криза призвела до відтоку працездатного населення з міста і, як наслідок, до різкого скорочення чисельності населення з 211 000 чоловік в 1985 році до 178 тисяч в 2004.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Мішкольц
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 0,0 3,7 10,1 16,7 21,6 24,5 26,5 25,9 22,0 15,8 7,4 1,9 14,7
Середня температура, °C −3,3 −0,5 4,4 10,3 15,2 18,3 19,9 19,1 15,2 9,4 3,7 −1,1 9,2
Середній мінімум, °C −6,3 −3,9 −0,6 4,3 9 12,3 13,6 13,0 9,5 4,5 0,7 −3,7 4,4
Норма опадів, мм 27 28 32 40 65 83 60 65 41 34 43 36 554
Джерело: World Climate

Економіка[ред.ред. код]

В 80-х роках XX століття близько 2/3 населення міста працювало в металургії і важкому машинобудуванні. Економічна криза привеле до закриття в кінці XX століття більшості з них, що призвело до масового безробіття. До середини першої декади XXI століття криза була, в основному, подолана за рахунок розвитку малого бізнесу, а також реконструкції старих радянських підприємств на сучасній основі.

Культура[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

В Мішкольці базується футбольний клуб «Діошдьйор» (також був відомий як ВТК). В 1979 році він став бронзовим призером національної першості, двічі, в 1977 і 1980 роках вигравав кубок країни. Чемпіонат 2006/2007 року закінчив на 9 місці.

У 2009 році Мішкольц проводив чемпіонат світу зі спортивного орієнтування.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Національний театр
  • Ратушна площа. Центр старого міста - типовий зразок угорського Старого міста з забудовою XVIII-XIX столітть.
  • Національний театр Мішкольца. Будівля побудована в стилі класицизму в 1856 році. Щорічно в театрі проводиться відомий оперний фестиваль.
  • Кальвіністська церква. Знаходиться біля підніжжя пагорба Аваш. Побудована в готичному стилі в 1410 році, в XVII столітті перебудована. Унікальний дерев'яний інтер'єр.
  • Грецька православна церква. Збудована грецькими купцями в кінці XVIII століття в стилі пізнього бароко. Головна визначна пам'ятка церкви - знаменитий іконостас (1783). Висота іконостасу - 16 метрів - що робить його найбільшим у Центральній Європі.
  • Парафіяльна католицька церква. Парафіяльна католицька церква побудована в стилі бароко в XVIII столітті. Освячена на честь святих апостолів Петра і Павла, однак часто неофіційно називається церква Міндсенті, оскільки розташована на площі, що носить ім'я кардинала Йожефа Міндсенті.
  • Фортеця Діошдьєр. Побудована в XIII столітті, в XVI столітті була розорена турками, а в 1706 році руйнування фортеці довершили імператорські війська, які боролися з Антигабсбурзькими повстанцями. В 1950-і роки фортеця частково відреставрована.
  • Купальня. Купальня складається з відкритих майданчиків, ряду термальних басейнів і водяних печер.

Відомі уродженці[ред.ред. код]

  • Габор Дойко (1769-1796) - угорський поет.
  • Іштван Чуйяк з Мішкольца угор. Miskolczi Csulyak István (1575-1646) - угорський поет.
  • Мате Камараш (рід. 1976) - угорський актор, музикант.
  • Holdviola - угорська відома поп-група.

Міста-побратими[ред.ред. код]