Міяма
| Міяма | |
|---|---|
 |
|
  |
|
| Регіон | Кюшю |
| Префектура | Фукуока |
| Код | 40229-0 |
| Площа | 105,12 км²[1] |
| Населення | 39 859 осіб (Станом на 1 липня 2012) |
| Густота | 379 осіб/км² |
| Зв'язок | Офіційна сторінка |
|
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple |
|
| • проект | |
Мія́ма (яп. みやま市, みやまし, МФА: [mʲijama ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Фукуока. Розташоване в південно-західній частині префектури, в нижній течії річки Ябе, на березі моря Аріаке. Виникло на основі сільських і рибацьких поселень раннього нового часу. Отримало статус міста 2007 року. Площа становить 105,12 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 39 859 осіб, густота населення — 379 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство — вирощування селери, баклажанів, мандаринів, а також рибальство і розведення їстівних водоростей. В місті розташовані Інститут охорони здоров'я, буддистський монастир Кійомідзу, шінтоїстське святилище Ое, префектурний парк річки Ябе.
Зміст |
Географія[ред.]
Міяма розташована на півночі острова Кюшю, на південному заході префектури Фукуока. Місто лежить на лівому березі річки Ябе, що впадає до моря Аріаке. На заході Міяма сполучається з містом Янаґава, на півночі — з містом Чікуґо, на півдні — з містом Омута. На південному заході вона має вихід до моря Аріаке. На сході міста переважають гори та пагорби. Решта Міями розкинулася на рівнині Чікуґо, що використовується у сільськогосподарських цілях. На заході проходить залізнична лінія Кашіма компанії JR, залізниця Тенджін-Омута, державний автошлях № 209. Східну частину перетинає державний автошлях № 443 та Кюшюська автострада[2].
Історія[ред.]
Нижня течія річки Ябе, в якій розташована Міяма, була заселеною з давніх часів. В районі Такати лежить стародавній курган Секіджінсан середини 5 століття[3]. У східній пагорбистій частині Міями височіють руїни стародавнього гірського замку Дзояма 8—9 століття[2].
У середньовіччі на території сучасного міста з'явилися постійні портові поселення вздовж річки Ябе. У 16 столітті, на схід від них пролягав важливий Сацумський шлях, що сполучав північ і південь острова Кюшю. В 17 столітті відрізок цього шляху був перенесений на територію поселення Сетака, що перетворилося на важливий транспортний вузол та центр комерції[2].
29 січня 2007 року містечка Сетака та Ямакава повіту Ямато об'єдналися з містечком Таката повіту Міїке й утворили нове місто — Міяма[4]. В результаті об'єднання обидва повіти перестали існувати як окремі адміністративні одиниці[2].
Населення[ред.]
Згідно з переписом населення Японії 2005 року на території містечок Сетака, Ямакава і Таката, з яких утворилося місто Міяма, проживало 43 372 осіб. З них 20 285 осіб належали до чоловічої статі, а 23 087 осіб — до жіночої. Кількість господарств становила 13 095[2][5].
За даними статистичного відділу префектури Фукуока, станом на липень 2012 року в Міяке проживало 39 859 осіб. З них 18 569 осіб — чоловіки, а 21 290 осіб — жінки. Кількість господарств становила 13 138. На території міста мешкало 74 іноземці[6].
Примітки[ред.]
- ↑ Інститут географії Японії. 2010.10.1
- ↑ а б в г д Міяма // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.
- ↑ Курган Секіджінсан
- ↑ Хіґашіде М. «Історія міст префектури Фукуока». Адміністративний поділ Японії. (японською). Процитовано 20 вересня 2012.
- ↑ Перепис населення Японії 2005 // Служба статистики Японії
- ↑ Статистика населення префектури Фукуока за містами, містечками і селами // Відділ статистики префектури Фукуока. — 1 липня 2012 року.
Джерела та література[ред.]
- (яп.) Міяма // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Фукуока (40). — Токіо: Кадокава шьотен, 1988.
- Міяма // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
Посилання[ред.]
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Міяма- (яп.) Офіційна сторінка міста Міяма
|
|||||
