Мієломна хвороба
| Множинна мієлома | |
|---|---|
 Мікрографія плазмоцитоми | |
| Спеціальність | гематологія |
| Препарати | Bortezomib[1], цисплатин[1], циклофосфамід[1], мелфалан[1], Талідомід[1], альдеслейкін[1], procarbazined[1], doxorubicin hydrochlorided[1], ixazomibd[2], (RS)-lenalidomided[3], dexamethasone acetated[4], plerixaford[5], (S)-thalidomided[6], циклофосфамід[7] і Талідомід[8] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | XH4XA9 і 2A83.1 |
| МКХ-10 | C90.0 |
| МКХ-О | M9732/3 |
| OMIM | 254500 |
| DiseasesDB | 8628 |
| MedlinePlus | 000583 |
| eMedicine | med/1521 |
| MeSH | D009101 |
 Multiple myeloma у Вікісховищі | |
Мієломна хвороба, або множинна мієлома, застаріле — хвороба Рустицького-Калера, плазмоцитома, плазмоклітинна мієлома (від дав.-гр. μυελός — кістковий мозок та -ωμα — закінчення у назвах пухлин, від ὄγκωμα — пухлина) — захворювання, що характеризується пухлинним розростанням плазматичних клітин кісткового мозку. Одним з першовідкривачів хвороби був український хірург Йосип Олександрович Рустицький, часто раніше хворобу називали захворюванням Рустицького-Калера.
Захворювання тривалий час може не викликати скарг, супроводжуючись упродовж років лише підвищеним ШОЕ. Надалі можуть з'явитися скарги на загальну слабкість, схуднення, біль у кістках. Рентгенологічно виявляють обмежені ділянки розрідження кісткової тканини, особливо у плоских кістках — черепі, груднині, ребрах та кістках таза, деяких змішаних кістках — хребцях. У пізнішій стадії ураження кісток може ускладнитися переломами ребер, хребта. У всіх хворих в міру прогресування хвороби розвивається анемія, причому прямої залежності між її ступенем та величиною кісткових уражень немає. Можлива лейкопенія.
У сироватці крові збільшений вміст загального білка до 100—120 г/л внаслідок появи крупнодисперсного парапротеїну, який виробляється плазматичними клітинами. Цей білок може виділятися із сечею (білок Бенс-Джонса).
Серйозне ускладнення хвороби — ураження нирок (мієломна нирка, амілоїдоз).
Лікування[ред. | ред. код]
Для лікування застосовують цитостатичні засоби, променеву терапію, кортикостероїдні препарати, анаболічні стероїди, ортопедичні заходи. Хірургічне лікування застосовується зрідка, тільки під час ремісії.
Генотерапія[ред. | ред. код]
У 2022 році регулятори схвалили кілька клітинних і генних терапій, серед яких Carvykti та Abecma для множинної мієломи[9].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и NDF-RT
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Kromer, Michael (12 січня 2023). What The Market Overlooked in 2022: A Letter from Cathie Wood, ARK Founder, CEO, & CIO. ARK Invest (амер.). Процитовано 13 січня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мієломна хвороба. — vseslova.com.ua.
- Презентація лекції «Мієломна хвороба» для студентів 5-го курсу медичних факультетів.
- Плазмоцитома (Мієломна хвороба) - симптоми, діагностика, лікування
|
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |