М'ясна промисловість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

М'ясна́ промисло́вість — галузь харчової промисловості, підприємства якої здійснюють заготівлю та забій худоби, птиці, кролів та виготовляють м'ясо, ковбасні вироби, м'ясні консерви, напівфабрикати (котлети, пельмені та інші кулінарні вироби). М'ясна промисловість забезпечує населення м'ясом, напівфабрикатами, готовими виробами. За вартістю виробленої продукції ця галузь посідає перше місце в харчовій промисловості. У великих містах розміщені м'ясокомбінати, у яких комплексно переробляють продукцію тваринництва. Однак необхідно більше наближати підприємства до районів розвинутого тваринництва, щоб уникнути далеких перевезень живих тварин.

Поряд з виробництвом харчових продуктів м'ясна промисловість випускає сухі тваринні корми, цінні медичні препарати (інсулін, гепарин, ліпокаїн та інші), а також амінокислоти. Побічні продукти забою худоби (вони становлять до половини фізичної маси туші тварини) йдуть на харчові, технічні, медичні та інші цілі. Вторинні продукти — (субпродукти 2 категорії, кров, кості, жир, кишкова сировина).

Поряд з виробн. харч. продуктів М. п. випускає сухі тваринні корми, цінні мед. препарати (інсулін, гепарин, ліпокаїн та ін.), а також амінокислоти та перо-пухові вироби. Асортимент продукції М. п. становить бл. 400 найменувань. У дореволюц. Росії перші комунальні бойні збудовано у 80-х рр. 19 ст. в Петербурзі та Москві. В 1913 в Росії вироблено 1,3 млн. т м'яса. В СРСР М. п.— високорозвинута галузь, що включає значну кількість великих механізованих підприємств. В 1979 в Рад. Союзі вироблено 9,6 млн. т м'яса, 3,1 млн. т ковбасних виробів, 1,2 млн. т м'ясних напівфабрикатів. На тер. дореволюц. України підприємства по забою худоби і птиці та переробці м'яса працювали в Києві, Одесі, Харкові, Херсоні, Львові та ін. містах. У довоєнні роки в республіці було збудовано потужні м'ясокомбінати з холодильниками в Полтаві, Києві, Вінниці, Мелітополі, Кременчуці, Миколаєві, Дніпропетровську, Ворошиловграді та Одесі і птахокомбінати — в Козятині (Вінн. обл.), Первомайську (Микол.обл.), Бахмачі (Черніг. обл.). Докорінно реконструйовано діючі підприємства.

Під час 1941—45 підприємствам м'ясної пром-сті СРСР заподіяно великих збитків. Так, в Україні було зруйновано майже всі м'ясокомбінати. Дуже потерпіло і тваринництво. В післявоєнні роки підприємства М. п. відбудовано на новій тех. базі. Широко розгорнулось нове буд-во, що велося за типовими проектами, для яких характерні комплексність споруд, механізація та конвейєризація технологічних процесів. Було збудовано потужні підприємства М. п. у великих пром. центрах. Найпотужніші підприємства галузі в УРСР: Київський м'ясокомбінат, Вінницький м'ясокомбінат, Дніпропетровський, Ворошиловградський, Одеський, Полтавський м'ясокомбінати. Крім держ. пром-сті, переробкою худоби децентралізованих заготівель займається споживча кооперація. Широкого розвитку набуває виробн. пташиного м'яса, зокрема бройлерів на спеціалізованих птахофабриках М-ва радгоспів УРСР, які містяться поблизу пром. центрів республіки. В 1979 в республіці 5уло вироблено 213,4 тис. т м'яса птиці (1965 — 32,1 тис. т). Виробн. м'яса (включаючи субпродукти 1-ї категорії) із сировини держ. ресурсів за 1981—85 порівняно з 1980 в країні зросте на 34%. Для М. п. важливе значення мають випереджаючі темпи розвитку холодильного й енергетичного господарства, повне використання відходів виробн. для випуску сухих білкових кормів. Розробкою наук. питань дальшого розвитку М. п. займаються Всесоюзний н.-д. ін-т м'ясної пром-сті (Москва), М'ясної і молочної промисловості український науково-дослідний інститут, Укр. держ. інститут по проектуванню м'ясної і молочної промисловості (Київ).

Кон'юнктура ринку[ред.ред. код]

особливості ведення господарської діяльності у тваринництві[ред.ред. код]

коливання попиту, опосередковані впливом сезонності виробництва й продажів м'ясопродуктів[ред.ред. код]

Кон'юнктура ринку, особливості ведення господарської діяльності у тваринництві, коливання попиту опосередковані впливом сезонності виробництва й продажів м'ясопродуктів. Істотні коливання характерні для 4-го кварталу, насамперед, у грудні місяці за яким слідує різкий провал у січні (у період різдвяних канікул споживається куплене наприкінці грудня) і в лютому-березні на які припадає час Великого посту. Для інших періодів більш характерне перегрупування споживання м'ясопродуктів. Так, у літні місяці переважніше: консерви й твердокопчені ковбаси, а також у вакуумному упакуванні й знижуються продажі виробів з низьким строком зберігання.

Сезонність багато в чому обумовлена технологією відгодівлі великої рогатої худоби, що дозволяє господарствам знизити собівартість вигодовування в період зеленого конвеєра. Відповідно при масовій здачі худоби пропозиція перевищує споживання. Надлишки доводиться заморожувати, переробляти в продукцію тривалого зберігання. Через це погіршується якість і втрачається до 5-6% ресурсів м'ясопродуктів[1].


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]