М'ята кучерява

М'я́та кучеря́ва, М'я́та колосови́дна (лат. Mentha crispa L. син. Mentha X piperita, Mentha spicata L.) — багаторічна рослина, яка відноситься до культурних видів м'яти. Поєднує в собі смакові властивості декількох м'ятних рослин, але має в той же час свій м'ятний смак, доволі ніжний і приємний, без ментолового присмаку.

Росте здебільшого в Північній Америці, Англії, Італії, Китаї, країнах Західної Європи, Україні, в європейській частині Росії.

Має інші назви: м'ята кучерява, м'ята колосникова, м'ята городня, м'ята німецька, м'ята ярова, м'ятка.

Хімічний склад

М'яту кучеряву вирощують для приготування із зеленої маси ефірні олії, котре містить ліналоол (56—65 %), карвон (12—13 %), лімонен (6 %), цінеоль, цітрал, пулегон.

Лікувальні властивості

Ефірне масло м'яти використовують в фармацевтичній промисловості. Листя, багате різними корисними речовинами, відварюють і застосовують в народній медицині для зняття болі при забиттях, для лікувальних ванн, а також в якості заспокійливого засобу.

Смакові якості

М'ята кучерява володіє приємним ароматом, ніжнішим, ніж у перцевої м'яти. Її широко використовують в кулінарії.

Листочки м'яти додають в салати, супи, особливо у овочеві, а в деяких країнах — у молочні.

Застосування

М'яту використовують під час заготування капусти. Сушене листя м'яти використовують для ароматизації соусів, м'ясних страв, в кондитерських виробах, для домашньої випічки. Ним посипають страви із дичини (особливо зайчатини).

В Білорусі м'ятою присмачують мочені яблука і солоні огірки.

В Україні м'ятою приправляють рибні і грибні страви, а також яловичину, буженину. Неповторний смак і аромат надає м'ята чаю.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Література

• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)