М'ята польова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
М'ята польова
Ackerminze (Mentha arvensis).JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Рід: М'ята (Mentha)
Вид: М'ята польова
Біноміальна назва
Mentha arvensis
(L.) 1753
Синоніми
Mentha austriaca Jacq.
Mentha gentilis L.
Calamintha arvensis L.
Mentha parietariifolia Becker ex Steud
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Mentha arvensis
EOL: 478840
IPNI: 450202-1
ITIS logo.jpg ITIS: 565302
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 292239
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-124385
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Mentha arvensis

Gatunek leczniczy darkgreen on 102 255 0 6C transparent.svg М'ята польова (Mentha arvensis) — багаторічна трав'яниста рослина роду М'ята родини Глухокропивових.

Народні назви[ред.ред. код]

Драголюб, полусент-марія, м'ята кінська, котячка.

Морфологія і біологія[ред.ред. код]

Малюнок м'яти польвої з книги Карла Ліндмана «Bilder ur Nordens Flora»
Mentha arvensis.jpeg
Corn Mint (Mentha arvensis).jpg

Китицекореневий багаторічник з довгим повзучим кореневищем. Пагони заввишки 20-50 см, прямостоячі, лежачі або висхідні. Листя на коротких черешках, верхні — сидячі, яйцевидні або яйцевидно-довгасті, з серцеподібною або клиновидною основою, на верхівці гострі, по краю пильчато-зубчасті. Квітки в розсунутих густих помилкових колотівками, майже правильні. Чашечка дзвоникова з трикутними короткими зубцями, віночок ліловий або рожево-ліловий. Всі 4 тичинки однакової довжини. Горішки округлі, завдовжки близько 1 мм, гладкі, без кіля. Рослина з сильним запахом. Цвіте в травні — жовтні.

Поширення[ред.ред. код]

Бореальний євразійський вид, широко поширений в лісовій зоні. Росте в Сибіру, аж до Камчатки, на Кавказі і в Середній Азії, в Європі, Тибеті, Гімалаях, Японії та Китаї.

Екологія[ред.ред. код]

Росте переважно в лісовій зоні. Любить сирі місця, болотисті ліси, луки, поля, береги річок, озер, канав, біля річок і вздовж доріг заходить в лісотундру і тундру, в горах зростає до середнього гірського поясу, надає перевагу пухким, незадернованним вологим ґрунтам.

Використання[ред.ред. код]

Це лікарська рослина, містить ефірні олії, ментол.

Ефірну олію широко вживають у медицині як шлункове і болевгамовуюче; ментол при нежиті, мігрені, як знезаражуюче і болезаспокійливе при обмороженнях, для виробництва серцевого преперату «Валідол».

Входить до складу апетитного, шлункового, вітрогінного, потогінного, жовчогінного і заспокійливого зборів і збору для ванн.

В тибетській медицині рослину вживають внутрішньо при туберкульозі легенів і шлункових захворюваннях; зовнішньо — для обмивань і примочок при судомах, ревматичному і артричному болях, зуді і запальних процесах шкіри.

Медонос. Широко культивують. Особливо цінується різновид м'яти польової Mentha arvensis var. piperascens Hort., з високим вмістом (до 92 %) ментолу в ефірній олії.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.