М'яточник чорний
| М'яточник чорний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Ballota nigra Linnaeus |
||||||||||||||
 Діапазон Ballota nigra |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| B. nigraпідвид nigra B. nigraпідвид meridionalis B. nigraпідвид uncinata |
М'яточник чорний лат. Ballota nigra, синонім — лат. В. ruderalis — багаторічна трав'яниста коротковолосиста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, розгалужене, 50—120 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешкові, прості, яйцевидні, по краю зарубчасто-пилчасті, зморшкуваті. Квітки з лінійно-шиловидними приквітками, двостатеві, неправильні, в пазушних півзонтиках, що утворюють несправжні кільця,які на кінцях стебла та гілок зближені; віночок бруднувато-рожевий, зрідка білий, волосистий, з трубочкою, не довшою за чашечку, двогубий; верхня губа довгаста, трохи шоломовидна, дволопатева, виїмчаста, нижня — трилопатева, з великою, обернено-серцевидною лопаттю. Чашечка з 10 жилками, 7 —10 мм завдовжки; зубці її ланцетні, 2—4 мм завдовжки, відтягнуто-загострені, відстовбурчені, з жорстким вістрям, у 2—2,5 рази коротші за трубочку. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часточок. Цвіте у червні — серпні.
Зміст |
Поширення [ред.]
М'яточник чорний росте майже по всій території України на засмічених місцях, біля доріг, по ярах, на схилах.
Сировина [ред.]
Для лікарських потреб використовують траву м'яточника (Herba Ballotae), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад [ред.]
Трава м'яточника містить ефірну олію, гіркі й дубильні речовини, пектини та яблучну кислоту.
Фармакологічні властивості і використання [ред.]
Показання до призначення м'яточника чорного збігаються з показаннями для шандри звичайної або меліси лікарської, але з фармацевтичною метою змішувати або заміняти одну рослину іншою не можна. Найчастіше м'яточник використовують як седативний, спазмолітичний і тонізуючий засіб. Настій трави або порошок вживають при станах надмірного нервового збудження, іпохондрії, безсонні, зумовленому нервовим напруженням та нав'язливими думками, при спазмах шлунка і шлункового тракту, болісних менструаціях, вазомоторних розладах.
Зовнішньо, як болетамувальний засіб, траву м'яточника використовують для ванн при ломоті в суглобах і м'язах, для припарок при ревматизмі, ішіасі тощо.
Джерела [ред.]
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
