М'яточник чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
М'яточник чорний
Ballota nigra 2005.06.19 10.13.06-p6190007.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Eudicots
- Asterids
Ряд: Lamiales
Родина: Lamiaceae
Рід: Ballota
Вид: B. nigra
Біноміальна назва
Ballota nigra
Linnaeus
Діапазон Ballota nigra
Діапазон Ballota nigra
Subspecies
B. nigraпідвид nigra
B. nigraпідвид meridionalis
B. nigraпідвид uncinata

М'яточник чорний лат. Ballota nigra, синонім — лат. В. ruderalis — багаторічна трав'яниста коротковолосиста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, розгалужене, 50—120 см заввишки. Листки супротивні, короткочерешкові, прості, яйцевидні, по краю зарубчасто-пилчасті, зморшкуваті. Квітки з лінійно-шиловидними приквітками, двостатеві, неправильні, в пазушних півзонтиках, що утворюють несправжні кільця,які на кінцях стебла та гілок зближені; віночок бруднувато-рожевий, зрідка білий, волосистий, з трубочкою, не довшою за чашечку, двогубий; верхня губа довгаста, трохи шоломовидна, дволопатева, виїмчаста, нижня — трилопатева, з великою, обернено-серцевидною лопаттю. Чашечка з 10 жилками, 7 —10 мм завдовжки; зубці її ланцетні, 2—4 мм завдовжки, відтягнуто-загострені, відстовбурчені, з жорстким вістрям, у 2—2,5 рази коротші за трубочку. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часточок. Цвіте у червні — серпні.

Поширення[ред.ред. код]

М'яточник чорний росте майже по всій території України на засмічених місцях, біля доріг, по ярах, на схилах.

Сировина[ред.ред. код]

Для лікарських потреб використовують траву м'яточника (Herba Ballotae), яку заготовляють під час цвітіння рослини. Сушать сировину під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Трава м'яточника містить ефірну олію, гіркі й дубильні речовини, пектини та яблучну кислоту.

Фармакологічні властивості і використання[ред.ред. код]

Показання до призначення м'яточника чорного збігаються з показаннями для шандри звичайної або меліси лікарської, але з фармацевтичною метою змішувати або заміняти одну рослину іншою не можна. Найчастіше м'яточник використовують як седативний, спазмолітичний і тонізуючий засіб. Настій трави або порошок вживають при станах надмірного нервового збудження, іпохондрії, безсонні, зумовленому нервовим напруженням та нав'язливими думками, при спазмах шлунка і шлункового тракту, болісних менструаціях, вазомоторних розладах.

Зовнішньо, як болетамувальний засіб, траву м'яточника використовують для ванн при ломоті в суглобах і м'язах, для припарок при ревматизмі, ішіасі тощо.

Джерела[ред.ред. код]