Набережник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Набережник
Actitis hypoleucos 1 tb (Marek Szczepanek).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Рід: Набережник (Actitis)
Вид: Набережник
Біноміальна назва
Actitis hypoleucos
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
Tringa hypoleucos Linnaeus, 1758
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Actitis hypoleucos
EOL: 1049400
ITIS logo.jpg ITIS: 176613
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 144008
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 320702
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Actitis hypoleucos

Набережник, або перевізник (Actitis hypoleucos) — невеликий птах родини баранцевих. В Україні гніздовий, перелітний птах[1].

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Кулик невеликого розміру: маса тіла 40—75 г, довжина тіла 19—22 г, розмах крил 30—36 см. Дорослий птах у шлюбному вбранні зверху жовтувато-бурий, з темно-бурими рисками і смужками; «брови» білуваті; вузька смуга, яка проходить через око, темно-бура; шия і воло світло-бурі, з темними рисками; решта низу біла; зверху вздовж основи темно-бурих махових пер проходить біла смуга, яка помітна лише в польоті; верхівка другорядних махових пер біла; хвіст жовтувато-бурий, по краях білий, з темними поперечними смужками; дзьоб бурий, на кінці чорний; ноги оливкові. У позашлюбному вбранні має сіріше забарвлення. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному оперенні, але пера верху зі світлою верхівкою[1].

Поширення та місця існування[ред.ред. код]

У період з квітня до жовтня набережник проводить в різних регіонах Європи, за виключенням Ісландії. Зимує він в широтах від південного Середземномор'я до Південної Африки.

В Україні гніздиться майже на всій території, крім високогір'я та більшої частини степової смуги; мігрує скрізь.

Улюбленими місцями існування слугують береги великих і малих річок, озер, водосховищ та ставків, піщані, кам'янисті або мулисті обмілини, відкриті сухі острови з невисокою розрідженою рослинністю.

Чисельність[ред.ред. код]

Чисельність в Європі оцінюється в 0,72—1,6 млн пар, в Україні — 5,5—8,3 тис. пар[2].

Гніздування[ред.ред. код]

Гніздо набережника з повною кладкою

Гніздиться набережник поодинокими парами, переважно в сухих місцях, іноді серед річкових наносів, але частіше під прикриттям рослинності, як правило на невеликій відстані від води. Охоче оселяється на плоских острівцях та порослих скупою рослинністю обмілинах; не уникає також урвистих берегів.

Гніздо розміщується на землі при основі деревця, куртини трави, під переплетеними гілками сланких кущів, під прикриттям широкого листя прибережних рослин або просто серед лучного різнотрав'я, іноді на краю лісу. Гніздо являє собою ямку, вистелену сухими травинками, листям, дрібними корінцями. Зверху воно, як правило, замасковане навколишньою рослинністю.

Повна кладка зазвичай містить 4 яйця грушоподібної форми. Дуже рідко можна зустріти кладки, що складаються з 3 або 5 яєць. Основний фон яєць червонувато- або глинисто- або жовтий, сірувато-білий або блідо-синювато-сірий. Забарвлення поверхневих плям варіює від світло- до червоно- і темно-коричневого кольору. Ці плями, іноді концентруються біля тупого кінця, утворюючи шапочку. Забарвлення глибоких плям також змінюється від світло- або фіолетово-сірого до бурувато-фіолетового.

Період гніздування розтягнутий, свіжі кладки можна зустріти протягом усього травня та на початку червня. Насиджування триває від 20 до 23 діб. Протягом року один виводок. При загибелі кладки буває повторна[3].

Живлення[ред.ред. код]

Набережник живиться комахами та павуками. Нерідко здобуває дрібних ракоподібних та молюсків, яких підбирає на мілководді.

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
  2. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
  3. Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск: Выш. шк, 1989. — 479 с. — ISBN 5-339-00209-8.