Навашин Сергій Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Гаврилович Навашин
Sergey navashin.jpg
Сергій Навашин
Народився 2 (14) грудня 1857(1857-12-14)
Царевщина, Росія
Помер 10 грудня 1930(1930-12-10) (72 роки)
Дитяче Село, Пушкін, Росія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, РРФСР
Галузь наукових інтересів ботаніка,
альгологія
Заклад Київський університет, Тбіліський університет
Alma mater Московський університет
Науковий ступінь доктор ботаніки
Відомі учні Микола Цингер, Григорій Левицький
Відомий завдяки: каріосистематика, цитоембріологія, відкриття подвійного запліднення покритонасінних рослин.

Сергі́й Гаври́лович Нава́шин (* 2 (14) грудня 1857(18571214), с. Царевщина, нині Балтайського району Саратовської області — 10 грудня 1930, Дитяче Село (кол. Царське Село), нині м. Пушкін Ленінградської області) — радянський ботанік, цитолог та ембріолог рослин. Відкрив подвійне запліднення у покритонасінних рослин (1898). Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики. Довгий час жив і працював у Києві, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.

Життєпис[ред.ред. код]

Навчання та життя в Москві[ред.ред. код]

Народився у родині лікаря. Початкову освіту отримав вдома, навчався у Саратівській гімназії.

1874 року — вступив до Медико-хірургічної академії, де переважно займався хімією у лабораторії О. П. Бородіна.

1878 року — переводиться до Московського університету, який закінчує кандидатом у 1881 році, захистивши роботу з хімії. Саме тут під впливом лекцій К. А. Тімірязєва та В. Я. Цингера розпочав вивчати ботаніку після курсу хімії, посів місце лаборанта на кафедрі фізіології рослин, та невдовзі (1885) таку ж посаду у Петровській сільськогосподарській академії.

Київський період[ред.ред. код]

1894 року запрошено працювати на кафедру систематики та морфології рослин Київського університету. Читав курс анатомії, морфології та систематики рослин. Брав участь у будівництві школи у районі Святошино під Києвом, багато часу проводив з дітьми, опікувався справами Київського товариства натуралістів. У 18941896 роках працював над дослідженням берези звичайної. Робота «Про звичайну березу і морфологічне значення халазогамії» стала наслідком підготовки дисертації на здобуття ступеня доктора наук. Захист самої дисертації проходив у Одеському університеті 1896 року. 18941914 роки — працює директором ботанічного саду Київського університету. 1898 рік — доповідь про дослідження подвійного запліднення у Lilium martagon L. на засіданні Х з'їзду натуралістів та лікарів. Працює на о. Ява.

Радянський період[ред.ред. код]

Професор Тбіліського (1918–1923) університету. Один із засновників (1923) і перший директор (до 1929) Біологічного інституту ім. Тімірязева в Москві. Академік АН СРСР (1918; член-кореспондент 1901), академік АН УРСР (1924).

Похований в Москві.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Сергій Гаврилович Навашин працював здебільшого у галузі хімії, а також цитології, ембріології та морфології рослин. Дослідив у берези механізм проникнення пилкової трубки в насінну бруньку через її підставу — халазу; проходження трубки у вільхи, в'яза, волоського горіха та згодом довів наявність халазогамії і у інших однопокривних рослин. Фундаментальне значення мало відкриття їм у покритонасінних рослин подвійного запліднення, що пояснило природу їх триплоїдного ендосперма, а також природу ксеній. Заклав основи вчення про морфологію хромосом та її таксономічне значення.

Нагороди та премії[ред.ред. код]

1901 рік — член-кореспондент Російської АН. 1904 рік — присудження премії імені Бера. З 1908 року — член-кореспондент Баварської АН. 1911 рік — іноземний член Лондонського Ліннеївського товариства. З 1918 року — дійсний член Російської АН.

Джерела[ред.ред. код]

Navashin є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Навашин Сергій Гаврилович.
Перегляньте таксони приписувані цьому автору в International Plant Names Index (IPNI).